4 історії про домашніх улюбленців від студентів ЗНУ
"Той, хто говорить, що щастя не купиш, ніколи не купував цуценя" - що ж, цю фразу можна варіювати, адже не тільки цуценята, але й кішки, папуги, рибки, і такі екзотичні гості, як равлики і тритони стають нашими кращими домашніми друзями
Ми вирішили поцікавитися у студентів Запорізького національного університету, чи траплялися з ними та їх домашніми улюбленцями цікаві та незвичайні історії. Виявилося — траплялися, ще і й які!
Катерина Іллінська, студентка фізичного факультету ЗНУ розповіла цікаву історію про свого кота:
Історія, яку я розповім, сталася влітку. Є у мене кіт Річі. І ось в один із літніх днів я була вдома сама — живу я на четвертому поверсі. Вирішила відкрити кватирку на кухні і піти читати до кімнати. Через деякий час повертаюся на кухню і спостерігаю таку картину: кіт сидить за вікном спиною до мене. Я дуже злякалася і навіть не могла нічого вимовити! Стою, не рухаюся, чекаю, що станеться далі. Раптом Річі повертається до мене, починає голосно нявкати і … зникає за вікном! Я відразу ж побігла вниз — добре, що кіт був цілий і неушкоджений, єдине — дуже-дуже наляканий. З тих пір до вікон він практично не підходить
Про цікавий випадок за участі свого домашнього улюблениця нам також розповіла Владислава Туяк, студентка факультету менеджменту ЗНУ:
У мене живе собака Макс. Колись я знайшла їжачка, принесла його додому — так він у мене і залишився. Назвала його Кнопа, вони з Максом дуже потоваришували, ніхто нікого не ображає і живуть вони, в принципі, мирно. Тільки от, коли їжачок починає готуватися до зимової сплячки, він буквально не дає спокою Максу. Як тільки собака лягає відпочити, Кнопа підкрадається і вириває в нього жмут шерсті! Пізніше я зрозуміла, що це він собі так гніздо будує для сну. На Макса було шкода дивитися… Червоні від недосипання очі і дуже дратівлива поведінка. Ось такі от жертви заради їжачка!
Наступна історія, мене вразила найбільше, нею з нами поділилася Поліна Василенчук, студентка факультету журналістики ЗНУ:
Нещодавно у мене пропав хом’ячок Гриша. Шукала я його дні 3 дні точно, так і не знайшла. Подумала: що ж, їсти захоче — сам прибіжить. На 4-й день я його все-таки відшукала. Збираючись в університет, я побачила таку картину — Гриша відчайдушно шкрібся лапками,звисаючи з-під дверей холодильника. Трохи відійшовши від шоку од побаченого, я взяла його на руки і помітила найцікавіше — він напхав собі за щоки магнітів і, в підсумку, прилип до холодильника..!
На завершення — історія про безстрашного папугу, який мешкає у Віктора Посунька, студента факультету журналістики ЗНУ:
Того року на День народження мені подарували папугу ара, назвав я його Біллі. На той момент у мене вдома вже жила кішка по кличці Аза. Папугу мені подарували в клітці — прийшовши додому, я відразу поставив її на стіл. Кішка в цей же ж момент почала атакувати клітку з папугою! Але і Білліне з боязких — він великий за розміром і має серйозний такий дзьоб. Я прийняв рішення відкрити клітку і подивитися, що буде далі. І от я спостерігав таку картину: папуга вийшов з клітки і попрямував до кішки. Аза спочатку почала нервувати, шерсть дибки, і вже готувалася до нападу. Але потім якось притихла і почала відходити назад. Папуга в свою чергу почав йти на неї, кішка дійшла до стіни і вперлася в неї. І тут сталося щось зовсім надзвичайне: Біллі підійшов якомога ближче і запитав «Каву будеш?». Виявилося, що він вже вмів розмовляти. Кішка три дні сиділа під диваном, а я до сих пір сміюся, згадуючи цю історію
Автор: Даша ОРЛОВСЬКА