Українські вітражисти, або Як збирати світло власноруч

Вони творять дивовижні скляні калейдоскопи картинок і візерунків, крізь які згодом заграють різними кольорами промені. Недарма їх називають збирачами світла, адже вітражисти власноруч роблять справжні дива сяйва і відтінків.

Талант збирати світло, як на мене, якомога точно і в той же час поетично описує те, що роблять художники-вітражисти. Вислів «збирати світло» приглянувся мені під час знайомства з історією Кеппі Томпсон: американської майстрині, з-під умілих рук якої з’явилася справжня казка — монуметальне скляне панно «Збираючи світло» (англ. «Gathering The Light»). Слід зазначити, що представлене панно — не вітраж, воно виконане в техніці так званого розпису по склу. Але ж ефект казковості, деталізованості та гри кольорів — він тут, розгортається в цілому світі легенд та казок, які художниця втілила на скляній площині.

«Збираючи світло» / «Gathering The Light», 2003 — розпис емалевими фарбами по склу, 345 х 450 см. Розташований у Музеї скла (MOG), м. Такома, США

Створити вітраж — це ніби створити окремий світ, а така глобальна справа потребує чимало фантазії, розрахунків та знань. Є чимало принципів художнього підбору скла, нюансів процесу різки, пайки скла і т.д. Тож кожен професійний вітражист має свої «родзинки», свої знахідки, і кожна така робота — унікальна, кожна демонструє величезну працю та досвід автора.


format_quoteНаразі існує понад три тисячі видів листового скла, є спеціальні технології його варіння. Для того, щоб намалювати ескіз, потрібно досконало знати матеріал. На кожне замовлення роблять ескіз, а потім — картон в натуральну величину, відбувається підбір палітри. Потім на робочу площину накладаються так звані кальки. Все нумерується, складається, підписуються кольори. Далі вся ця краса неземна ріжеться на різні шматочки або шаблони, по яких буде вирізатися скло. Якщо вітраж з розписом, то на шматочки скла наноситься малюнок. Передаються світло і тінь, моделюється фігура і випалюється в спеціальній печі при 600 градусах. Якщо потрібно, то ще раз наноситься фарба і знову випалюється. Після того, як випал завершено, починається збірка. Тут використовуються спеціальні технології, інструменти. Розрізнені шматочки скла згуртовуються з двох сторін на свинцевій оправі або на мідній фолії, це — техніка Тіффані. Після цього робляться так звані «ребра жорсткості», і вже потім все це монтується. Я розповів дуже коротко і спрощено, щоб не заплутувати необізнану людину сотнями нюансів.

Олег Янковський, 2005 р., (інтерв’ю Марії Сокульскої для «Без цензури»)


Фундаментальної школи вітража в Україні не було, на відміну від європейських країн. Англійські, німецькі, французькі «скляні панно» знайомі всьому світу, прогремів свого часу прибалтійський вітраж. В Україні ж це мистецтво розвивалося силами самих художників-ентузіастів, які самотужки намагалися освоїти процес.



format_quoteВітраж в Україні хоча і розвивався під впливом європейського вітражного мистецтва , але засвоювався на грунті місцевих традицій і набув своєрідного національного забарвлення.

Павлик Р., «Розвиток вітражного мистецтва в Україні в контексті мистецтва країн Європи та Америки»


Одним із корифеїв українського вітражного мистецтва є художник Петро Холодний. Його роботи можна побачити в львівській Успінській церкві. Тут цілий ансамбль вітражів художника, «просякнутих світлом, напівпрозорих та ефемерних скляних рукотворів».

Джерело: zbruc.eu

Ще один відомий український майстер — Юліан Буцманюк, одна з його робіт — вітраж «Архангел Гавриїл» у церкві в містечку Жовкві.

spstainedglass.narod.ru

Джерело: bahmutukr.org

Повернемося трохи до історії. Період кінця ХІХ — початку ХХ століть в Європі та Америці став «бумом» широкомасштабного виробництва вітражів. На початку XX ст. й у Львові було створено власні вітражні майстерні: “Перша львівська фа­брика вітражів Леона Аппеля”, майс­терні Шапіри, Шпрінгманна та ін. Але якщо раніше майстри працювали за середньовічною технікою скріплення скла з використанням масивних свинцевих палітурок, які потім запаювали на стиках, то більш сучасні вітражні композиції Львова зроблені в «ергономічншіій» техніці, яку запропонував американський художник та промисловець Л. К. Тіффані. Завдяки новому методу «Тіффані» стало можливим урізноманітнити «поле» творчості. Наприклад, художники могли тепер збирати не тільки сонячне світло, а й світло простої лампочки. Вашій увазі — казкові світильники сучасних художників Мар’яна Вінту та Наталії Гайдаш:

«Павукохтось», Мар’ян Винту. Джерело: artbarva.com.ua

Марьян Винту

Робота Мар’яна Винту. Джерело: artbarva.com.ua

вітражний світильник Наталя Гайдаш

Робота Наталі Гайдаш

Та навіть стілець може перетворится на скляний витвір мистецтва. Ось, наприклад, як «почаклував» над склом Андрій Курило:

«Вітражний» стілець Андрія Курила. Джерело: esu.com.ua

Також хочу звернути вашу увагу на зворушливу роботу художника Валерія Шаленка — ніжні, дитячі обличчя дуже вирізняють її з-поміж інших церковних вітражів.

Джерело: day.kyiv.ua


format_quoteВітраж — це картина, створена свинцем, намальована суцільним світлом пофарбованого скла й замурована в камяні стіні архітектури

Адам Сталони-Добжанський, польский художник-монументаліст 


Киянам, скоріш за все, знайомі ці скляні прикраси метро — їх авторкою є українська художниця Ірина Левитська, що працювала над оздобленням стін підземного міста столиці разом із Юрієм Кисличенком та Ганною Шарай.

Станція Київського метрополітену «Поштова площа»

Станція Київського метрополітену «Лісова»

Також авторству художниці належать вітражі в археологічному музеї Переяслава-Хмельницького, Будинку творчості композиторів «Верзель», музеї Тараса Шевченка, клубі АЕС в Енергодарі.

www.gorod.cn.ua

   

До речі, щодо вітражів у виробничих закладах: для мене було відкриттям, як їх в Україні багато! Так, вони часто специфічні за формою та сюжетом, але ж це, все одно, ще одне втілення потягу людини до краси та світла.

Фрагмент витражу «Наша пісня, наша слава» в Палаці культури заводу «Дормаш» (нині — «Кредмаш»). Джерело: antikvar.ua

«Азовське морське пароплавство» — вітраж родини Сивухіних у Палаці культури «Чайка», м. Маріуполь. Джерело: ilich.in.ua

Багатостраждальний Чорнобиль до сьогодні зберігає скляні калейдскопи з минулого. На ЧАЕС з-під рук художника Миколи Линника розгорнулася ціла вітражна хроніка — малюнки відображать етапи історії енергетики, починаючи від вогня Прометея (фото з doddy.livejournal.com):

 0_8a952_6361626a_orig 0_8a951_6c6615fd_orig

 

 

А ось будівля кафе «Прип’ять»:

Джерело: livejournal.com

Вітражі можна знайти чи не в кожному місті нашої країни. Але «Меккою вітражів» в Україні називають місто Лева. Їх тут справді дуже багато: як храмових, так званих «сакральних», так і декоративних вітражів у житлових будинках, громадьских закладах, тощо.

Храм Святителя Іоана Золотоустого. Вітражі Ю. Захарієвича lpba.org.ua

Львів, будинок на вулиці Огієнка, 18А. Джерело: karpaty.net.ua


format_quoteПоділити роботу на «загальну» і «сакральну» неможливо – все має бути святим. Творчість – святиня сама по собі.

Олександр Личко (інтерв’ю Тетяни Павліченко для «Новини Львова«)


вітраж Львів Вірменьский собор

Вірменьский собор у Львові. Джерело: in-sol-ense.livejournal.com

Вітражна стеля в ресторані “Супер буфет” (вулиця Театральна, 23) Джерело: varianty.lviv.ua

Саме у Львові в 1999 році було створено асоціацію художників-вітражистів «ВІКНО». Випускники кафедри художнього скла Львівської академії мистецтв Винту Анатолій, Гах Ірина, Курило Андрій, Личко Олександр, Павельчук Юрій, Тарнавський Ігор, Рижанков Володимир, Шевченко Олександр, поставили собі на меті з метою «розвиток та збереження професійного українського вітража, вивчення та реставрацію старих пам`яток, практичну реалізації творчих ідей». 

Джерело: esu.com.ua

Джерело: zbruc.eu


format_quoteМи більше схожі на мистецьку сім’ю, аніж на офіційну організацію – стосунки між художниками дуже дружні, по-родинному теплі. Нам немає в чому конкурувати, змагатись – у кожного своя сфера роботи, особиста дорога. Тому ніхто нікому не заздрить, навпаки – підтримуємо одне одного та радіємо успіхам.

Олександр Личко (інтерв’ю Тетяни Павліченко, «Новини Львова»)


karpaty.net.ua

 

 

Професійні майстри та знавці вітражного мистецтва, учасники «Вікна» організували чимало виставок, а також — здійснили часткове відновлення вітражного спадку міста. Наприклад, керівник Асоціації, художник та педагог Олег Янковський працював над реставрацією унікального 11-метрового львівського вітража в будинку по вулиці Герцена — найдовшого суцільного вітража в місті Лева.


format_quoteКомпозиція сягає одинадцяти метрів заввишки і зображає гірський, ймовірно, карпатський пейзаж. Нижня частина вітража змальовує низини, середня – гірські полонини, а верхня – небо. Таким чином, підіймаючись сходами, мешканці будинку ніби здійснюють також крутий підйом у гірські висоти.

Андрій Бондаренко про вітраж по вул. Герцена, «Варіанти», 2015 р


 

 

 

 

Інший львівський художник, Роман Батіг, плідно попрацював над реставрацією вітражів у Чернівецькому художньому музеї:

Чернівецький художній музей. Джерело: chv.tv

Темою вітражів я зацікавилася тільки цього року, як раз після того, як побачила цей відреставрований вітраж у Чернівецькому музеї. Тож, думаю, попереду — багато нових імен, скляних дивовиж і сторінок українського вітражного мистецтва.

Олександра ЛОЗОВ’ЮК