Рік в США безкоштовно: фіналістка програми FLEX поділилася своїм американським досвідом

Навчальний рік в одному з кращих шкільних закладів Америки, проживання в справжній американській родині та повне поринання в іноземну культуру – усе це абсолютно безкоштовно! Не вірите, що це можливо? На прикладі реальної історії, ми розкажемо, як стати студентом за обміном та відправитися на цілий рік до одного зі штатів Америки, не витративши при цьому ні копійки!

На сьогоднішній день існує декілька «програм обміну», що пропонують студентам навчання за кордом, як в країнах Європи, так і в США та Великій Британії. Одна з таких програм – FLEX. Це безкоштовна програма обміну школярів 9-10 класів, що діє на конкурсній основі та спонсорується урядом США. Програма передбачає стипендії, безкоштовне проживання в американській родині та навчання в одній зі шкіл Америки. Головною метою програми є поліпшення міжнародних відносин та культурний обмін між країнами світу. Ми поспілкувалися з фіналісткою програми FLEX Діаною Шарай та дізналися про потаємні сторони життя в Америці, а також отримали поради, як стати фіналістом та поїхати на рік в США.

Для початку розкажи загалом про програму FLEX.

— FLEX – це програма обміну для старшокласників. Розшифровується як обмін майбутніми лідерами , де старшокласник проводить навчальний рік в Америці абсолютно безкоштовно, проживає в «хост сім’ї» та отримує стипендію.

Ось ти сказала про хост сім’ю, що це взагалі таке? Які обов‘язки вона має та на яких умовах вона бере участь у програмі?

— Хост сім‘я – це родина, яка приймає студента, де він живе цілий навчальний рік безкоштовно. Вони є волонтерами. Хост сім‘я обов‘язково має забезпечити студента ліжком, 3-разовим харчуванням. Такі нюанси, як подорожі, власна кімната, шопінги, ресторани та інші забавки – це вже привілегії, які родина може надати за власним бажанням. В цілому, більшість родин так і роблять. Хост сім‘ї проходять відбір та обов‘язково перевіряються програмою до приїзда студента за обміном на умови проживання та матеріальний достаток.

А навіщо взагалі хост сім‘ї примати абсолютно чужу людину – ще й іноземця? Чому така шалена кількість бажаючих, адже вони не отримують за це кошти чи жодних інших привілегій?

— Я можу виділити три головні причини: перша стосується й студента за обміном – це обмін культурою, власними уявленнями про життя, власний саморозвиток, інтерес, друге – налаштування зв‘язків між країнами, адже дуже часто хост сім‘я по закінченню навчального року студента може приїздити в гості до родини студента, і третя причина — це отримання певного життєвого досвіду, тобто деякі родини прагнуть відчути себе у ролі батьків, підготувати себе до цього, або ж є хост сім‘ї, в яких діти вже дорослі і вони хочуть згадати, як це бути батьками школяра.

Я знаю, що були ситуації, коли студент змінював родину, чому так відбувається?

— Таке буває дуже часто, а інколи й по декілька разів змінюють. Була така ситуація навіть в мене. Відбирають сім’ї насправді досить неретельно, звертаючи увагу лише на умови проживання і матеріальне забезпечення. Через це можуть бути неприємні ситуації для студента по обміну, відповідно з цього випливає той факт, що хост сім’ю можна поміняти. Так бували й випадки насилля в сім’ї. Також така ситуація, що дівчинка заводила стосунки з братом в хост родині. Був випадок, коли в одній з приймаючих сімей хост-тато приставав до студентки по обміну. Вона не злякалася, відразу звернулася до локального координатора і їй змінили сім‘ю. Також можуть бути такі некомфортні ситуації: вас можуть не годувати, якимось чином знущатися або порушувати права. Однак в цьому випадку необхідно відразу ж звертатися до локального координатора, який змінить вам сім’ю і вирішить ці питання.

Чому особисто ти змінювала хост сім’ю?

— Моя перша сім’я складалася з двох чоловік близько 30 років. Вони не мали дітей і їх основна мета участі у програмі була перевірити себе на готовність стати батьками, відчути, як це жити з підлітком. Проте, як вони пояснили самі, для них це занадто велика відповідальність, яку вони не готові поки що нести. Вони не думали, що буде так тяжко. Вони вважають себе занадто молодими для дітей та прагнуть пожити для себе, приділяти більше уваги собі, а не вихованню дітей. А мене постійно треба було забирати зі школи, зі спорту. Тому вони самі прийняли рішення, аби мені змінили сім’ю, аби надати мені можливість отримати більше досвіду в Америці і я їм справді вдячна за це. Ми попрощалися досить тепло і дружньо. Хоча на той час для мене це було справжнім ударом, адже це був мій перший місяць в Америці і мені здавалося, що я щось роблю не так.

Напевне, кожен студент має певні права та обов’язки на час перебування в Америці. Розкажи детальніше про правила програми.

— Є перелік правил, яких необхідно дотримуватися. Перше – це не вживати алкоголь та наркотичні речовини, друге – не бути учасником певних екстремальних діях, наприклад катання на байках, стрибки з парашутом, сідати за кермо, хоча й американські підлітки мають дозвіл кермувати авто з 15-16 років. Також студентку забороняється мати стосунки та вступати в статевий акт. Адже у разі порушення правил студента дискваліфікують, без жодних попереджень.

За що ще студента можуть дискваліфікувати та відправити додому?

— Забороняється також агресивна, некоректна поведінка по відношенню до оточуючих, зокрема хост сім’ї. Дискваліфікувати також можуть за надмірне спілкування зі своєю рідною сім’єю або ж за зустріч з ними, якщо вони, наприклад, прилетіли до тебе в Америку. Програма забороняє бачитись навіть зі своєю ріднею, яка живе в Америці. Робиться це для того, щоб студент повністю занурився в цю атмосферу, англомовну культуру, став більш самостійним, а також пройшла ця туга за рідними і він міг відчувати себе більш спокійно і впевнено в Америці. Оскільки, після зустрічі з сім’єю може наступити смуток, туга і головна мета програми не буде виконана.

Давай поговоримо детальніше про саме проходження програми. Як школярі можуть дізнатися про неї, хто може взяти участь?

— Особисто я дізналася про це від учителів у школі . Учасниками можуть бути старшокласники всіх країн СНД, крім Росії. Це учні 9-10 класів. Саме в цьому віці, вважається, що підліток «flexible» (гнучкий) до різних обставин, вбирає все як губка, отримує нові знання і ту інформацію, яку потім може використовувати для реалізації нових ідей з своєї країни. Це вік змін, коли дитина максимально активний і прагне змінити світ, людей, хтось здатний навіть змінити погляди на життя.

Перейдемо до основних етапів відбору. Розкажи, як це відбувається?

— Відбір учасників відбувається у три етапи. Спочатку йде перший тур. Це такий 15-хвилинний тест на рівень знання англійської мови. В моїй країні в році, коли брала участь я, на перший тур прийшло 11 тисяч людей, з яких лише близько 100 чоловік стало фіналістами. На хвилинку, у процентному співвідношенні це значно менший шанс, аніж вступ до Оксфордського університету. Другий тур передбачає написання трьох есе на ситуаційні теми більше психологічного характеру. Якщо перший тур – це перевірка суто ваших знань англійської мови, то другий та третій – це перевірка вас як особистості: яка ви людина, ваш характер, діяльність, погляди на життя та ваша моральна готовність полетіти в Америку самостійно без підтримки, батьків, друзів. На написання 3-х текстів дається всього на всього 25 хвилин. Насправді це вкрай замало, тому важливо бути сконцентрованим і не відволікатися.

Які рекомендації можеш дати студентам?

— Я можу порадити лише бути максимально сконцентрованим та уважним до деталей. Також вкрай важливо додержуватися дисципліни, так як це вкрай серйозна програма і в разі будь-яких порушень ви будете дискваліфіковані. Головне – це не розгубитися та слідкувати за часом. Далі я б порекомендувала не зациклюватися на правильності написання. Адже тут не так звертають увагу на знання граматики чи лексики, більше дивляться на зміст. Бували навіть випадки, коли люди писали російські слова англійськими літерами, і ставали фіналістами! Звісно, якщо ви напишете увесь тест російською, чи українською – це не спрацює. Проте, якщо в вашому есе будуть помилки – це не стане на заваді. Я рекомендую бути креативними, тому що конкуренція дуже велика і всі хочуть полетіти в Америку, тому ви маєте зробити щось так, аби виділитися, щоб вас помітили. Писати треба щиро, лише правду, проте з неординарним підходом. Особисто я, крім того, що написала свої відповіді на питання, красиво оформила роботу, зробила невеличкі малюнки там, я не художник, тому це були такі прості речі, як квіточки, сердечки. Якщо ви гарно малюєте – це взагалі прекрасно! Проте тут річ не в цьому. Я раджу максимально з позитивного боку розкривати особистість, потенціал. Також важливо продемонструвати те, що саме ви не лише отримаєте гарний досвід в Америці, а й прагнете принести користь країні. Тобто, тут варто подумати, що б такого корисного ви могли там зробити та написати про це. Що ви можете дати людям там, своїй майбутній родині, якими знаннями та вміннями поділитися, або допомогти чимось. В Америці дуже шанується волонтерство, тому дуже важливо сказати про те, що ви любите допомагати людям.

Йдемо далі. Третій тур – як це було?

 Третій тур я б розділила на три основні частини: батьківські збори, також дають величезну анкету на заповнення якої у вас є три тижні. Після батьківських зборів діти також пишуть есе на дві теми, одна з яких: «Чому саме ти повинен полетіти в Америку?». Це обов‘язкове питання для кожного. До нього також раджу підходити креативно та щиро. Я вже казала про те, що виходячи з вашої особистості варто виділити те, що принесе користь Америці та людям.

Які б практичні рекомендації ти могла дати?Що конкретно варто написати студенту для збільшення шансів на перемогу?

Можу виділити те, чого точно писати не варто: бажання вивчити англійську мову, тому що це однотипна відповідь, яку пишуть усі. На першому місці має стояти пізнання іншої культури, поділитися своїми уявленнями про життя та дізнатися про погляди американців, впровадитись в американське життя, аби потім розповсюдити знання та поділитися досвідом в Україні, а також важливо написати про створення дружніх відносин між Америкою та Україною. Проте в жодному випадку не писати «залишитись там». Останнім в третьому турі є індивідуальна співбесіда та проходження колективної гри.

Як довго треба чекати відповіді?

— Близько 6-ти місяців. Напевне це один із найскладніших періодів, коли дійсно треба набратись терпіння, щоб перечекати такий довгий час. Пів року життя з постійним бажанням забути про це – дуже важко. Адже ти палаєш сподіваннями на краще, на перемогу.

А з якими складнощами тобі довелося зіткнутися в Америці?

— Перша проблема, що випливає зі страху – це, очевидно, мовний бар’єр. Тому що мені складно було висловлювати свої думки англійською, не вистачало практики.

Розкажи про це більш детально! Як тобі вдалося подолати той самий «мовний бар’єр»?

— Головне, що я зрозуміла, це не боятись говорити, хоч би й неправильно, проте намагатися хоч якось висловлювати свою думку, й з часом ви самі цього не помічаючи, настільки підвищите свій рівень знання мови, що зможете спокійно спілкуватися з іноземцями. Вже за два тижні я помітила перші зміни. Я досить довго думала, користувалася перекладачем, могла декілька разів перепитати або попросити пояснити певний термін чи вираз. Сприймали це абсолютно нормально, адже всі розуміють, що ти стараєшся і тобі складно. Були звісно моменти, коли доводилось ніяковіти. Наприклад, намагаючись повторювати сленг, я могла сказати щось не зовсім коректне викладачам чи батькам.

Які витрати сплачує програма за час твого перебування в Америці?

— Програма сплачує все, починаючи з оформлення візи, перельоту, і завершуючи проживанням та харчуванням. Вам також надається медичне страхування, проте важливо зазначити, що туди не входить стоматолог, який в Америці дуже дорого коштує, тому я раджу лікувати зуби до відльоту. Якщо у вас є брекети, краще також їх зняти в Україні або розраховувати на окремі витрати з власного гаманця. Крім того, вам надається стипендія – 125 доларів на місяць. Це неймовірний бонус, адже ці гроші можна витрачати на власні розваги, можливо каву, якісь солодощі, кіно чи одяг. Оскільки основним харчуванням вас забезпечують, ці гроші ви можете витрачати на власний розсуд. Плюс на початку року вам дають ще 350 доларів на шкільні витрати: шкільна канцелярія, кросівки для спорту.

Розкажи про Американську школу. Як тебе зустріли американські учні та вчителі?

— В школі мене зустріли досить привітно, всі уважно слухали та допомагали, підказували, тобто з прийняттям проблем жодних не було. Всі дивувалися, що я з України, для американців це щось невідоме, вони питали «А там є мобільні телефони? А Україна – це село?». Тобто в таких випадках розумієш справжню цінність таких програм обміну, як «Флекс», які допомагають дізнаватися більше про інші національності та поширювати українську культуру.

В чому основні відмінності між українською та американською системами освіти?

— Перша відмінність – це те, що ви не маєте свого постійного класу, тобто постійного кола однокласників. Оскільки предмети й рівні обираються індивідуально, ви можете бути в одній групі з людьми різного віку. Друге – це вибір предметів. Третє – це вибір спорту та заходи, які влаштовують для студентів, і четверте – це атмосфера в школі: доброзичливі вчителі та студенти, ці жовті шкільні автобуси, дійсно, як в американських фільмах.

А як часто ти спілкувалася зі своєю українською родиною?

Я намагалася спілкуватися з родиною щодня, проте були періоди, коли моя ж хост родина забороняла мені спілкуватися з батьками. Проте цей конфлікт вдалося вирішити і я вдячна собі, що в той час не змінила хост родину, хоча й мала таку можливість.

Розкажи детальніше про своюдругу хост-родину.

Моя сім’я – вона неймовірна. Ми досить швидко знайшли спільну мову. Вони дуже активні у всіх сферах життя та дали мені багато чого. Вони звозили мене в Чікаго на новий рік, ми бували й в інших штатах, мій хост тато навчив мене кататись на лижах, подарували мені абонемент на танці, в мене була окрема велика кімната, своя ванна кімната. Тобто, вони робили усе можливе для мого комфорту та неймовірного досвіду.

Ось ти цілий рік перебувала в Америці. Скажи, будь ласка, яка, на твою думку, головна особливість американських людей?

Вони всі вкрай ввічливі, завжди готові прийти на допомогу, дуже доброзичливі, легко йдуть на контакт. Часто було таке, що я могла просто йти по шкільному коридору і незнайома людина могла зробити комплімент мені чи моєму одягу. Це трохи незвично для українця, проте дуже приємно. Проте з цього ж витікає такий головний мінус – це лицемірство, адже відноситись до всіх добре неможливо. В них не прийнято заводити близьких друзів, тобто їх багато, проте рідко хтось демонструє свої справжні почуття.

Ти провела увесь період свого 11 класу в Америці, як тобі вдалося закінчити школу?

— Дехто вирішує брати додатковий рік в своїй українській школі, хтось бере екстернат та складає екзамени прямо після Америки, а хтось бере «gap year», рік вільний від навчання, займається собою, готується до іспитів та складає їх через рік. В мене не виникло особливих складнощів зі складанням іспитів, я складала в період основної сесії й отримала досить добрі, як на мене результати й вступила в український ВНЗ.

—  Які, на твій погляд, головні зміни відбулися у тобі за цей рік?

— Я вважаю, що я стала більш впевненою. Я справді подорослішала за цей рік і я часто жартую, що мені в души років так 30. Я розширила свій кругозір, побачила стільки людей, почула стільки історій, відвідала стільки місць і дійсно зрозуміла, що жити можна по-різному, усі ми різні і відмінності об’єднують людей. Я зрозуміла, як багато можливостей у майбутньому я матиму і усвідомила, що ніколи не має бути меж досконалості. І звісно, не можна змовчати про англійську мову, яку я не просто «підтягнула», а можна сказати збільшила свій рівень знань разів в 10. Проте цей пункт я ставлю на останнє місце, тому що це найменш цінне, що я отримала.

Якби ти мала можливість повернути час та прожити цей рік ще раз, що б ти змінила, можливо, яких би помилок не допустила?

— Я б нічого не змінювала, тому що цей рік зробив мене такою, якою я є зараз і всі помилки навчили мене чомусь. Це були корисні уроки, я зробила певні висновки і це була безцінно.

Приходько Вікторія