Йонас Окерлунд: видатний норвезький кліпмейкер і його шлях до успіху.

Частина 1  У листопаді свій ювілей, 55 років, відсвяткував Йонас Окерлунд. Про нього якнайкраще підходить приказка – талановита людина талановита в усьому. Поціновувач блек-металу, у юності швед недовгий час грав у такому культовому колективі як  Bathory. Згодом він проміняв музичну кар’єру на професію режисера та став відомим завдяки своїм одіозним і яскравим кліпам. Його фішка – за 4-5 хвилин, які триває трек, розповісти цікаву історію, використовуючи весь арсенал провокацій. Але все по черзі.

(Director Jonas Åkerlund (© Henrik Halvarsson)

 

 

Свій перший відеокліп Йонас зняв, коли йому було 23 роки. У 1988 році хлопцю довелося співпрацювати з видатним шведським гуртом – Candlemass. Через те, що цей бенд грав, звісно ж, справжній метал, то необхідно було зняти автентичне відео. І все це, коли твій бюджет складає дві пляшки пива. Але це не проблема для набуття культовості. У кліпі тодішній новий вокаліст гурту, Месія Марколін, постає з мертвих і починає збирати власну армію зомбі. Зрозуміло, що, як справжній «master of the enchanted tune», він одягнений у чорну мантію, і з його шиї звисає величезний хрест. «Потойбічні» сцени змонтовані разом з лайвом музикантів, де ті «розривають» місцевий клуб своїм виступом. У кінці відео ватага «металюг» (серед них можна помітити музиканта Пера «Dead’а» Оліна, вокаліста гурту Mayhem) на чолі з Марколіном під жорсткий хедбенгінг крокують до «кладовища». Там вони танцюють біля труни свого лідера. Врешті-решт Марколін лягає у неї і зачинає кришку. Святковий вечір закінчено. Ах, ці знамениті шведські зими…

https://www.youtube.com/watch?v=h3LNi-aPXuc

90-ті роки були найважливішою декадою для кар’єри Йонаса як кліпмейкера. Його найкращі роботи датовані саме тим часом. Так, на початку він зарекомендував себе працею зі шведським поп-рок гуртом Roxette. Перша половина 90-х пройшла під егідою цього бенду. До того ж один з кліпів він зняв для сольного проєкту вокалістки Roxette — Марі Фредрікссон. Однак впізнаваний стиль Йонаса проявився тоді, коли йому запропонували роботу з британським колективом The Prodigy. Музиканти були головними діячами рейв-культури, тож, аби підкреслити їх екстремальне звучання, потрібно було зняти не менш яскраве відео. Додаткове масло у вогонь підлив вибір пісні — сингл “Smack My Bitch Up” з майбутньої на той момент платівки The Fat of the Land.

 (The Prodigy)

Кліп вийшов настільки видатним, що його заборонили на MTV. І досі відео неможливо “залити” на Ютуб, хоча деякі люди намагалися (бани летять дуже швидко). Ви можете запитати — та що там таке відбувається??? За що медіа накинулися на звичайне музичне відео? Сюжет дуже простий — у ньому з точки зору протагоніста (кадр побудований від першої особи) ми можемо бачити його традиційний вечір — герой приймає наркотики, йде до клубу, непристойно залицяється до жінок, його нудить від заборонених препаратів, він б’ється зі звичайними відвідувачами заходу, розбиває тачку на вулицях Лондона і відвідує знайому стриптизерку. Кліп має сюжетний твіст тож далі буде спойлер (уявляєте, спойлер кліпу): головним героєм насправді є не чоловік, а дівчина — її зображення глядач може побачити в одній зі сцен.

Пісню та особливо відео багато критикували за те, що вони ніби є мізогінними. Йонас дуже переймався, що його не так зрозуміли. Він вважав, що кліп є комедією, адже чоловік яскраво пам’ятає атмосферу на знімальному майданчику і реакцію його знайомих на ролик. Музиканти ж виправдовувалися, що пісня не пропагує побиття жінок, і її назва і текст — просто гра слів. Попри таку славу, режисерська робота Окерлунда була оцінена якнайкраще на церемонії 1998 MTV Video Music Awards, де Йонас отримав нагороди — Best Dance Video і Breakthrough Video.

https://www.youtube.com/watch?v=LEIxvZt-Jw4

Відео неможливо переглянути на Ютуб, тож подивіться реакцію на нього від цього позитивного чолов’яги з постером “Let It Be” позаду

У наступному році Йонас виграє справжній карт-бланш. По-перше, він зайнявся зніманням для мегапопулярного тоді шведського інді-рок гурту The Cardigans. Відео на композицію “My Favourite Game” є одним з найбільш впізнаваних у портфоліо Окерлунда. Отже, про що ролик? Вокалістка, Ніна Перссон, їде доволі небезпечно і милується американською пустелею. При цьому градус абсурду досягає значних висот, ще переростає у такі сцени, ніби ми дивимося брутальний епізод Looney Tunes, але з живими акторами. Пісня була головною темою перегонової гри Gran Turismo, тож й досі викликає ностальгію у міленіалів, а що вже казати й про самий кліп. Ось так і дійде до того, що почнеш шукати стареньку “плойку” у шухлядах.

Ще одним тріумфом того року став початок співпраці з Мадонною. Камон, та хто не знає Мадонну? Навіть ті люди, які не цікавляться творчістю співачки, точно бачили кліп на її пісню “Ray of Light”. Так, той самий, де вона у динамічному монтажі танцює на швидкоплинному фоні. Саме відео ілюструє швидкоплинність життя і наших буднів, які проходять по одному і тому ж сценарію — починаються зі сходу сонця, а закінчуються його заходом. Попри унікальний “editing” і виграш Grammy у номінації “Best Music Video”, Йонас доволі довго вважав цю роботу слабкою. “Мені знадобилося 10 років, перш ніж я став пишатися цим відео. Я подумав, що це було надто просто, і я пам’ятаю, як повернувся до Швеції після того, як зняв кліп, і не хотів показувати його своїм друзям. Мені здавалося, що вони скажуть: “О, так ти поїхав до Америки працювати з Мадонною, і це те, з чим ти повернувся?”. Так, самокритичність є як плюсом, так і мінусом Йонаса. У цьому питанні його можна зрозуміти, адже старання над “Ray of Light” зібрали у нього багато сил. Шість місяців вигадування концепту, чотирнадцять днів фільмування, локації у трьох різних містах — виснажливий графік приніс свої плоди як для Йонаса, так і для Мадонни. По-перше, режисер став виділятися на фоні своїх колег унікальним досвідом та досягненнями, а по-друге — для Мадонни це була її перша та поки що єдина перемога у цій номінації. Однак співачка не планує завершувати довгу кар’єру, тож все ще попереду.

https://www.youtube.com/watch?v=x3ov9USxVxY

На цьому я закінчую першу частину матеріалу про твори Йонаса Окерлунда. У наступному тексті ми поговоримо про знімання для рок-зірок та хто з них потрапив у скандал через одіозне відео. Спойлер: без Rammstein, як завжди, не обійшлося. А поки що перегляньте відео Ray of Light. Є таке враження, що покликання на цей кліп ніколи не закінчаться в попкультурі. І сьогоднішній матеріал — не виняток.

Дмитро Шишков