5 кіноісторій про аварію на ЧАЕС
У грудні 2003 року Генеральна асамблея ООН охрестила 26 квітня Міжнародним днем пам'яті жертв радіаційних аварій і катастроф. Дата обрана недаремно, бо саме 26 квітня 1986 року відбулася Чорнобильська катастрофа
Із плином часу та розпадом радянської «стіни» творці, зокрема українські, отримали можливість активно обговорювати катастрофу, а також наповнювати масову культуру продукцією, присвяченою аварії. Пропонуємо вам переглянути декілька фільмів «без прикрас», що дозволять осягнути масштаби найбільшої за історію ядерної енергетики катастрофу.
1. «Аврора» (2006)
Сінопсис: Аврора – вихованка дитбудинку у Прип’яті. Під час катастрофи дівчинка отримала велику дозу випромінювання. Проте вона має шанс на життя, бо її відправляють на дороге лікування до США. А ще Аврора має мрію – стати балериною. Та чи зможе вона вижити заради втілення свого марення в життя?
2. «У суботу» (2011)
Сінопсис: Головний герой, «маленька людина», комсомолець Валерій Кабиш стає свідком катастрофи на ЧАЕС. Випадково почувши розмову місцевих «партійників», він дізнається про стратегію приховування трагедії. Герой опиняється перед моральною ділемою: врятувати людей чи бути вірним слугою високопосадовців…
3. «Метелики» (2013)
Сінопсис: На очах 10-класниці Асі та її старшої сестри Мар’яни розгортається трагедія 20 століття – аварія на ЧАЕС. Їхній батько бере участь в якості пілота гвинтокрила у ліквідації наслідків катастрофи. Він відправляє товариша по службі Павла передати донькам, щоб вони чекали на батька у Прип’яті. Між Павлом на Асею спалахують почуття…
4. «Земля забуття» (2011)
Сінопсис: Для Ані день аварії на ЧАЕС став подвійної катастрофою. Бо цей день повинен був ознаменуватися її весіллям. Ії рідна Прип’ять занурюється в паніку та жах. На прикладі цієї особистої трагедії осмислюються масштаби аварії.
5. «Розщеплені на атоми» (2016)
Сінопсис: Цей документальний фільм, створений творчою командою «1+1», відверто розповідає про трагедію у Прип’яті. Картина зіткана з історій свідків катастрофи, а також сповіді директора ЧАЕС – того, хто волів не коментувати катастрофу.
Сєда ВЛАСОВА