5 звуків Карпат, які варто почути
В Карпатському краї, овіяному духом смерек та різнотрав'я, можна почути різні мелодії природи та людини, з яких складається неповторна пісня про красу світу, волю та злагоду. Інструментів та звуків тут - безліч, ми ж обрали з них лише п'ятірку, квінтет, "голоси" якого не зможуть залишити байдужим нікого.
Споконвіку літніми ранками неповторний звук трембіти лунав, котився хвилями Карпат, сповіщаючи про схід сонця. «Гуцули говорять, що звуки трембіти виходять з інструмента, як «проміннє сонця», вони зустрічаються з сонячними променями і на рівних говорять з ними», — пише в своїй книзі український композитор та музикознавець Ігор Мацієвський. Трембітою сповіщали про час обіду, а також — проводжали до сну. Цим величавим вільним звуком проводжали і померлу людину.
Трембіта нишкла до землі, розсіваючи по ній жар серця, ніколи не старіючого, завжди молодого від того поля зеленого, сонця ясного, від того неба бездонного…
І. Чендей
Нерідко цей розкатистий звук сповіщав заблукалу людину про вірний шлях: отакий собі звуковий маяк посеред гір. Трембіта була й сигналом про небезпеку: розбійничий напад або пожежу. Так формувалася «мова» трембіти, яка через великі відстані давала той чи інший знак. Вважається, що кожен музикант має свої неповторні прийоми гри, «наспів». «Кожен трембіташ має свою ноуту» — говорять в Косівській Поляні. Трембіта завжди звучить лише під відкритим небом — серед полонин і крутосхилів. Грати ж на ній непросто, виконання вимагає чималих фізичних зусиль і професійних навичок. Тож, зустріти майстра гри на трембіті в Карпатах — щасливий випадок, який подарує вам неповторний спогад про силу музики й людського духу.
Саме слово «трембіта» і образ виконавця на ній — пастуха в піснях, легендах, образотворчому мистецтві, в побуті і свідомості гуцулів набули значення своєрідного поетичного символу Карпатського краю.
І. Мацієвський
В лісі можна почути, звісно, не один звук, а цілу лісову пісню. А в Карпатах — та тут лунає цілий оркестр! Ось до свіжого гірського вітру відгукується шелестом листя бук, а на ньому майже в такт стукає дзьобом дятел; аж раптом промайнув десь заєць і глухим звуком завершив перший акт симфонії. Далі будуть вступати круки під акомпонемент дощових крапель…
Тут не чув я іншої пісні, крім пісень лісових птахів, іншої музики, крім шуму дерев, інших гостей, крім сарен і зайців, що приходили з гущавини на недалеку поляну.
Б. Лепкий
Ще один традиційний для карпатського музичного життя інструмент — це цимбали. Грають на них сидячи чи стоячи спеціальними дерев’яними паличками — балцетками. Під час гри музикант почергово вдаряє правою та лівою рукою по струнах. Іноді трапляється й щипкове виконання, як на гуслях чи фінському кантелє, наприклад, у верхів’ї Чорного Черемоша чи на пограниччі з долинним Закарпаттям.
Цимбали, як і скрипка, трембіта, флояра, належать до інструментів, виконавство на яких повязане з традиційним на Гуцульщині музичним професіоналізмом.
І. Мацієвський
Обов’язковий учасник «троїстої музики» і самодостатній сольний інструмент, цимбали своїим дзвінким мелодійним голосом прикрасили чимало свят і буднів карпатського люду. Та й по всьому світу відомі награвання західноукраїнських музик, що торкаються найпотаємніших струн душі…
«Там, де гори й полонини, де стрімкі потоки й ріки, де смерічок, ген, розмай…» В краю Черемоша й Прута народилася ця чарівна українська пісня про карпатський край, знайома з дитинства. Черемош, Прут, Тиса, Дністр й Мизунка — головні річки Карпат, славні своєю чистою холодною водою. Їх звук — стрімкий, потужний. А скільки тут невеличких гірських струмків з дзвінким, весняним, сріблясто-ніжним голосом.
Не вклонитись бурхливому, золотогривому Черемошу, не торкнутись рукою його гладі-чола, не сказати теплих і щирих слів навздогін його бірюзовим хвилям споконвіку вважалось на Гуцульщині ознакою вельми непристойною.
М. Попадюк
«Водна» мелодія Карпат надихала чимало людей; звісно, й багатьох поетів і письменників, художників і композиторів. Як пише в своїй статті П. Нечаєва: «Слухала пісню хвиль Леся Українка, не раз походжав у Криворівні берегами бистрої ріки Михайло Грушевський разом із Франком та Стефаником. Могутнє українське пісенне тріо — Володимир Івасюк, Назарій Яремчук, Левко Дутківський — оспівали цю диво-річку. Та й легендарний актор Іван Миколайчук провів не одну дарабу Черемошем»… Послухайте мелодійну пісню хвиль і ви: можливо саме її не вистачає нам, слухачам хаотичного ритму міста?
Онде над Черемошем – бескиддя сапфіром іскриться! Тут олені бродять, шумує ялиця, в небесах кружеляє орел, і чисте повітря…
Ю. Федькович у пер. В. Личука
Ну, і, насамкінець, в Карпатах можна почути свій власний голос — але зовсім по-новому, адже акустичні властивості крутосхилів — прецікаві. Набрати в груди «настояного на польових квітах та ялиновому гіллі» гірського повітря — і вигукнути щось важливе для вас. Або ж просто класичне «А-у-у» чи «Ге-е-е-й» — вдалечінь, по хвилях Карпат, від Говерли до Синевіру 🙂
З молодої, з красивої душі ллється спів, повноголосе, розлоге, аж луна покотилася берегами, і плавні занишкли, і ніч заслухалась…
О. Гончар
Олександра ЛОЗОВ’ЮК