7 пам’яток архітектури історії України

Замок Паланок

Замок у Мукачеві, зразок середньовічної фортифікаційної архітектури. Час заснування невідомий, проте про споруду вже згадується в документах XI століття.

Мукачівський Замок Паланок вподобаний туристами, як один з найбільш цікавих об’єктів старовини. Багато легенд й таємничих історій, пов’язаних з фортецею, привертають все більше допитливих людей.

Вважається, що гора, на якій стоїть замок, зведена вручну тисячами людей. Ця робота приносила їм нестерпні муки. Від цього і пішла назва міста Мукачеве.

Тривалий час Замком Паланок володів Жигмонд Баторі, який є близьким родичем «кривавої леді» Баторі.

Будинок з химерами

Київську архітектурну споруду неоготичного стилю збудував Владислав Городецький у 1901-1903 роках. Будинок отримав таку назву завдяки скульптурним прикрасам, які відтворюють міфічних істот або наземний та підводний тваринний світ.

Будинок з химерами спроектований архітектором Владиславом Городецьким і зведений у стилі модерну протягом 1902-1903 років, був унікальним проєктом для свого часу. Початково цей будинок був призначений для проживання родини архітектора та являв собою прибутковий будинок. Він був зведений на крутому схилі вулиці Банкової. Скульптурні прикраси, створені за ескізами самого архітектора, виконав скульптор Еліо Саля.

Кам’янець-Подільська фортеця

Фортеця відома з XIV століття як частина оборонної системи міста Кам’янець. Проте деякі дослідники вказують, що першооснова споруди датується XI-XII століттями. Близького до сучасного вигляду фортеця набула в XVI столітті.

Згідно з однією легендоювдова мала двох синів, які так і не зуміли найти свого осередку та побудувати дім для свої родин. Тоді брати вирішили піти світ за очі, шукати родючих земель, не взявши навіть харч у дорогу. Коли вони вже помирали з голоду, перед ними з’явився острів, на якому було безліч звірини, а вода була багата на рибу та перли. Сини звели там перше поселення і вирушили за своїми сім’ями, та матір їм відповіла: «ваше місто буде холодним та голодним, бо ви не взяли хліба в дорогу». Саме так з’явився популярний в Кам’янці вислів: «Кам’янець – вінець. Навколо вода, а на суші біда».

Софійський собор

Собор збудований у 1011-1018 роках князем Ярославом Мудрим у Києві. До XIII століття архітектурна пам’ятка була головною церквою Русі, після занепаду її відновили митрополит Петро Могила та гетьман Іван Мазепа.

Назва собору “Софіївський” походить від грецького слова “софія”, що в перекладі означає “мудрість”. Присвячений “мудрості християнського вчення”, собор, за задумом творців, мав утверджувати християнство на Русі.

Тут відбувалися церемонії “посадження” князів на київський престол, прийоми іноземних послів; біля стін Софіївського собору збиралося київське віче; при Софіївському соборі велося літописання і була створена Ярославом Мудрим перша відома у Київській Русі бібліотека.

Хотинська фортеця

Середньовічна укріплена фортифікаційна споруда в Чернівецькій області, збудована на межі XIII–XIV століть. Під стінами фортеці відбувалася Хотинська війна — одна з наймасштабніших битв у Європі.

До сьогоднішніх днів на території Хотинської фортеці зберігся старовинний колодязь. Його глибина сягає цілих 62 метри, адже замок стоїть на високій скелі і щоб дістатись до води, варто було прокопати велику глибину. Воду з колодязя можна брати і нині, кажуть, що вона тут дуже смачна.

Замок Любарта

Найстаріша споруда Луцька, яка почала формуватися на основі невеликого поселення ще в X столітті. Пізніше укріплення реконструював князь Гедимін Любарт.

Головною ж легендою фортеці вважається та, де розкрито головну мету побудови твердині. За легендою князь Любарт хотів зробити замок подарунком своїй коханій дружині Агрипині. Вона не дожила до закінчення робіт. Галицько-Волинський правитель сумував, але зведення веж і стін наказав не припиняти.

Києво-Печерська лавра

Православний монастир у Києві, заснований в XI столітті монахами Антонієм і Феодосієм. Він став центром розповсюдження й утвердження християнства в Київській Русі. Пізніше монастир отримав статус лаври.

Протягом багатьох століть Києво-Печерська лавра розвивалася, укріплюючись все новими і новими мурами. Зокрема, в кінці ХІІІ століття збудовано оборонні стіни. На жаль, вони були зруйновані ордою Батия, тому на межі 17-18 століть у монастирі з’явилися нові фортечні укріплення, паралельні до попередніх. До речі, велика лаврська дзвіниця стала невід’ємною частиною лаври лише в 1744 році.

Авторка: Ольга Туманова