Еко-ОСББ: як запорізька екоактивістка сортує сміття разом із сусідами по будинку

Із грудня минулого року Ірина Щетиніна щомісяця організовує збір вторсировини для мешканців свого та сусідніх багатоквартирних будинків. Сама вона сортує сміття та веде екологічний спосіб життя вже рік.   

Спочатку Ірина сортувала самостійно і залишала розсортовані відходи у пакетах біля сміттєвих баків – знала, що безхатченки збирають так вторсировину і за гроші здають на переробку. Проте згодом почала цікавитися подальшою долею власного сміття.

«Я пішла в пункт прийому вторсировини розпитати що взагалі вони приймають. І була в шоці від того, як багато з того, що я залишала біля контейнерів не приймається взагалі, і всеодно потрапляє до смітника. З того часу я стала не лише сортувати, а й намагатися перш за все не створювати сміття, уважніше обирати пакування, не брати зайвий пакет у супермаркеті, купувати каву в свою термочашку у кав’ярнях» .    

До екоактивістки приєдналася подруга-сусідка. Разом вони встановили контейнери у спільному коридорі та збирали окремо пластик, скло, метал та папір, які потім відвозили в пункт. Але часу на транспортування вторсировини завжди не вистачало. Тому Ірина вирішила шукати більш зручний спосіб менше засмічувати довкілля.

В інтернеті вона знайшла телефони компаній, які виїжджають на збір. Переважно такі фірми приймають лише від 100 кг вторинної сировини. У випадках коли в будинку немає місця для зберігання вторсировини, активістка радить для першого збору шукати підприємців, які забирають від будь-якої кількості.

«Зберігати у підвалі будинку мені не дозволили – це проти пожежної безпеки. Я знаю в інших містах люди облаштовують для цього приміщення двірників, комірчини де зберігається зазвичай різний інвентар. Проте у нас такої можливості не було».

Ірина написала в чат свого ОСББ про те, що в обраний день та годину мешканці можуть принести вторсировину до крайнього під’їзду будинку. Папір, картон, плівку, пластикові пляшки з маркуваннями PET* та HDPE*, алюмінієві банки з-під напоїв, які приносять люди, екоактивістка досортовує за необхідності та зважує кантером. Фірма, що приїжджає до будинку, забирає вторсировину в пакетах, коробках (макулатуру), або у своїх мішках.

Наразі таким чином здають вторсировину близько 20 мешканців будинку щомісяця. До останнього збору приєдналися також й мешканці сусідніх. Найбільше вторсировини вдалося врятувати від сміттєвого полігону у травні, після жорсткого весняного карантину – 193 кг.

Якщо регулярно сортувати почне більшість мешканців прилеглих будинків, то це може вирішити проблему переповнених сміттєвих баків та зекономити кошти на вивезенні сміття. Екоактивістка також додатково мотивує сусідів – збирає гроші, отримані від вторсировини, для муралу на стіні гаражного кооперативу за будинком.

«Ти п’єш вранці каву, дивишся у вікно і бачиш лише цю стіну – сумне видовище. До того ж навпроти неї там ще й дитячий майданчик. Тому багато мешканців підтримали ідею збирати гроші на мурал: усіх бентежить ця стіна, усім вона набридла. Повністю необхідну на це суму ми звичайно не назбираємо, тож плануємо подати свій проект на конкурс міських грантів.»

Ірина ділиться своїм досвідом організації збору вторсировини та екологічного стилю життя на сторінці «Zerowastezp» в Instagram – https://www.instagram.com/zerowastezp/. Активістка прагне згуртувати екосвідомих мешканців міста і сподівається, що згодом її ініціатива переросте у справжню громадську організацію.

Підготувала матеріал Тетяна Омельченко

*PET 1 – пластикові пляшки з маркуванням «1» у трикутнику переробки. Найчастіше у пунктах прийому вторсировини можна здати прозорі та напівпрозові пляшки з-під напоїв із таким маркуванням пластику.

*HDPE 2  – маркування частини пластикових пляшок з-під побутової хімії. Позначається цифрою «2» у трикутнику переробки на дні пляшки, під кришкою або на етикетці.