Емоційне вигорання – синдром двадцять першого століття.

У сьогоденні людина живе у шаленому ритмі, регулярно жертвує своїм здоров’ям, сном, часом на себе у гонитві за гарною кар’єрою чи чимось іншим. В результаті – перевтома, яка, накопичуючись, стає вагомою проблемою.  Що б ви зробили, якби на останньому курсі університету різко відчули, що колись обрана вами професія – не «ваше»? А якщо це стосується улюбленої роботи, яка почала потребувати більшого ресурсу, ніж ви можете їй надати? Вже немає минулої жаги до знань, мотивації, бажання вдосконалюватись. І як діяти далі? Змушувати себе щодня робити небажані справи або кинуте все напризволяще? Тоді яка вірогідність, що після цього ви так само зможете отримувати задоволення від своєї діяльності?

Тож, що це за проблема?

Емоційне вигорання – виснаження та перевтома, яка з часом накопичується, набирає обертів, і в результаті заводить людину у стан апатії.

Особливо схильними до такого виснаження є люди, повсякдення яких потребує саме емоційного ресурсу: спілкування з людьми.

Які справжні причини вигорання?

Щоденна робота в напруженому темпі, постійні емоційні та фізичні навантаження, відсутність відпочинку як такого – це все є одними з основних причин емоційного виснаження. Окрім цього, постійний стрес та відсутність належної винагороди за роботу дають ґрунт для розвитку проблеми.

Як розпізнати емоційне вигорання?

 

• Почуття виснаження або втоми, зокрема порушення сну та проблеми із концентрацією уваги, неуважність, забудькуватість.
• Негативні відчуття відносно речей, які раніше доставляли задоволення, а також роботи та навчання, відсутність мотивації, негативне сприйняття реальності.
• Зниження ефективності, сумніви у власних здібностях.
• Апатія, дратівливість, небажання спілкуватися із людьми.
• Бажання «зникнути», щоб ніхто вас не чіпав деякий час.
• Безсоння і втома, яка з’являється одразу після пробудження.
• Занепокоєння і напруженість.

 

Професійну оцінку може надати лише лікар, але наявність хоча б декількох ознак є закликом звернути увагу на проблему та вчасно звернутись до спеціаліста.

 

Які стадії емоційного вигорання існують?

 

• Перша:зацікавленість роботою, ініціативність, бажання робити все і одразу, захопленість справою, надмірний трудоголізм.
• Друга: втома, хронічний стрес, дратівливість, тяжіння до шкідливої їжі та звичок, безсоння, тривожність, страхи про майбутнє.
• Третя:виснаження, при схильності до депресії – депресія, при схильності до психосоматики – фізичні хвороби оборотних стадій, провали в пам’яті, погіршення концентрації уваги, зменшення ефективності роботи.
• Четверта:професійна деформація, відчуття безглуздості роботи, ненависть до роботи, співробітників, клієнтів, погіршення усіх сфер, в тому числі відносин з друзями, родиною.

 

Як допомогти собі?

Якщо ви помітили в себе декілька або усі ознаки емоційного вигорання, це є важливім дзвіночком щодо вашого графіку життя. Отже, як зарадити собі та за допомогою чого можна побороти емоційне вигорання?

 

• Перерва та відпочинок. Перерва потрібна усім, навіть, якщо ви не бачите свого життя без щоденного виконання певної задачі. Навіть, якщо зараз здається, що ви наповнені сили та енергії. Однак потрібно спробувати виділити декілька днів для відпочинку. Не забувайте про достатню кількість сну.
• Розслаблення та піклування про себе. Відволікання від суєти за допомогою читання, медитації, улюбленої музики. Потрібно навчитись відновлювати сили.
• Достатня кількість сну. Відновіть режим: 7-8 годин сну, бажано в один той самий час.
• Фізична активність.Особливо, якщо у вас сидяча офісна робота перед монітором, тіло потребує хоча б мінімальної активності.
• Зверніться до спеціаліста. Це допоможе знайти причини, що лежать в основі нашого емоційного вигорання та подолати їх.

 

підготувала Мартинко Марія