Людина, яка забагато знала та Світ, який все знав та нічого з цими знаннями не робив: рецензія на книгу Мирослава Влеклого «Ґарет Джонс. Людина яка забагато знала»/

Тематика Історія, дослідження, документальна література, біографія. Про що книга? Як не дивно – про Ґарета Джонса – британського журналіста, який розповів про Великий Голод на теренах СРСР. Автор описав життя журналіста від народження до його загадкової ранньої смерті. Акцент тут зроблено саме на його долі (чому він цікавився СРСР та нацистської Німеччиною; як прийшов до журналістиці; чим займався до та після своїх виступів проти радянської політики; чим жив та навіть як спілкувався з батьками).

Книга польського репортера та письменника Мірослава Влеклого — жанрово унікальна. З одного боку, автор створив репортаж-реконструкцію подорожі до Радянського Союзу в 1930-х роках Ґарета Джонса — британського репортера, який першим розповів у західних медіях правду про Великий голод в Україні. З іншого боку, ця книга — докладна та драматична біографія Ґарета Джонса, якого за опубліковані тексти про «комуністичний рай» цькували деякі корумповані західні журналісти, а через декілька років він помер за достатньо загадкових обставин.

Хто автор?

Мірослав Влеклий – польський письменник і репортер, автор репортажних книг «Я був тут. Тоні Галік», «All Inclusive. Рай, у якому секс є богом», «Рабан! Про церкву з іншого світу». Співавтор декількох репортажів, за якими створено театральні вистави «Сварка», «Листи на волю», «Бог у дім», «Львів не віддамо». Лауреат премії «Маґеллан» у номінації «Репортажна книга» («Я був тут. Тоні Галік»), номінований на премію ім. Беати Павляк та тричі – на премію Newsweek ім. Тереси Торанської.

«Ґарет Джонс. Людина, яка забагато знала» – перша книжка Мірослава Влеклого перекладена українською мовою.

Хто для мене Ґарет Джонс?

Ще з часів першого курсу Ґарет Джонс – журналіст, який наважився СКАЗАТИ.  Він вирішив зійти з поїзда раніше (повинен був у Харкові) та пройти понад 10 кілометрів пішки, щоби побачити на власні очі, що відбувається насправді. Робить він це поза законом, бо раніше уряд видав указ яким забороняє іноземним журналістам вільно пересуватися селами та взагалі більше ніж обговореним маршрутом. Він не боїться на весь Світ оголосити, що в СРСР Голод та людям взагалі нічого їсти.

Прочитавши книгу я зрозуміла, що нічого про Ґарета Джонса не знаю. Я думала, що він постійно займався журналістикою. Виявилося, що ні. Він був журналістом за покликом серця і це факт. Думала, що його цікавила тільки тема СРСР. Виявилося, що ні. Ґарет Джонс також цікавився фашистської Німеччиною. Зустрічався з Гітлером. Я зрозуміла наскільки Ґарет Джонс цікава та сильна людина, яка на жаль так трагічно загинула. Він був рупором тієї біди яка була на теренах СРСР у 1930-х рр. Він говорив відкрито про Голод, канібалізм, незаконні судові процесі. Писав про це у газетах. Їздив із лекціями по університетам.

Наскільки велику роботу здійснив Мірослав Влеклий – автор книги. Наразі, у мої голові є образ Ґарета Джонса. Цілісний. Я навіть уявляю як він писав своїм батькам листи, а робив він це дуже часто. Уявляю його кімнату. А це я ще фільм не дивилася. Насправді важко описати почуття які я маю до цієї людини. Хочеться плакати, бо знаєш яка доля його спіткала (і чомусь не вірю, що його викрадення було збігом обставин і відбулося без «руки …»). Велика повага, бо він наважився. Велике ДЯКУЮ, бо сказав.

Я змінила думку стосовно Волтера Дюранті?

Волтер Дюранті – людина до якої ти не відчуваєш теплих емоцій. Взагалі не розумієш. Ні, розумієш чому він так робив: жилося при владі йому досить непогано. Але один ось факт: в нього було в Москві кохання. Жінка яка чекала від нього дитину. Звісно, дозвіл на її виїзд вони не мали. Це не виправдовує його аж ніяк. Просто вважаю, що це потрібно знати.

Реакція Світу

Реакція всього Світу – ось що я не розумію. Знали вони? Знали. Але ніхто навіть перевірити не хотів. «Кисень» Ґарету Джонсу всі перекривали. Після всього того, що він написав – серйозних тем йому більше не давали. Ніхто не хотів сваритися з Радянським урядом. Це факт. Люди вмирали. Села вимирали. Не тільки в Україні. Але вони не хотіли сваритися зі Сталіним. Десь так.

Чи варта ця книга уваги?

Книга «Ґарет Джонс. Людина яка забагато знала» вартує Вашої увагу на всі 100% та більше. Я б радила всім тим, хто займається журналісткою, полюбляє історію, вивчає тему Голодомор прочитати її однозначно.

Ця книжка наштовхує на таку думку: «Не проходьте мимо якоїсь біди». Будь-то ваші близькі, рідні або незнайомі люди. А журналістам нагадує, що ми маємо голос. Можемо сказати або промовчати. Обрати правду чи брехню. Встати на сторону «добра» чи «зла». Захистити чи відійти у сторінку. Це вибір кожного з нас. Кожному з нас із ним і жити.

Матеріал підготувала Юлія Чернявська