Мій улюблений колір — рожевий, або чому не варто боятися книги Скарлетт Кертіс “Феміністки не носять рожевого та інші вигадки” .

Коли мова заходить про гендерну дискримінацію, як правило, люди діляться на два табори: ті, хто визнають проблему та на тих, хто всіляко її заперечує. Навіть сучасний правопис закріпив вживання фемінітивів, які ще пару років тому викликали різке неприйняття. Проблема у тому, що таке різке сприйняття базується на викривленому розумінні, що ж таке фемінізм і хто такі феміністки.

Багато хто думає, що це жінки, які мають велику образу на чоловіків або належать до ЛГБТ-спільноти. Якою б якісною не була сучасна науково-популярна література, вона не завжди може розвіяти стереотипи, які створювалися впродовж десятиліть. Феміністки не носять рожеве? Не фарбуються та вдягаються у чоловічий одяг? Ненавидять чоловіків і хочуть домінувати? Ви серйозно?

І ось, нарешті, нон-фікшн, присвячений фемінізму, який спростовує багато міфів, у мене в руках. Раджу почитати всім тим, хто досі не може розібратися, що ж таке фемінізм. Одразу зазначу, що це не критика сучасного суспільного ладу. Це збірка есеїв сучасних видатних жінок – акторок, співачок, блогерок, письменниць і активісток, які розповідають про дуже приватні та побутові речі, і чому вони всі пов’язані з фемінізмом.

Тематика

Нон-фікшн, мотиваційна література, популярна психологія, есеї.

Про що?

«Феміністки не носять рожевого та інші вигадки» — це збірка есеїв видатних жінок, серед яких Кіра Найтлі, Гелен Філдінґ, Емма Вотсон, Джемма Артертон… Ця не посібник про те, як бути ідеальною феміністкою, чи історія руху. Це особисті історії дуже різних жінок — відвертих, зворушливих, іноді смішних, часом збентежених, частіше невимовно сміливих. Вони користуються косметикою (якщо хочуть), носять рожеве (якщо хочуть), плачуть (або ні) та почуваються сильними (або ні). Кожна з них має свою історію, свій досвід і свій голосі. Ця книжка не розповідає всього, що треба розуміти чи знати про фемінізм, зате показує, що в серці фемінізму — жінки.

Про авторку

Скарлетт Кертіс – письменниця та громадська активістка, авторка й укладачка антології «Феміністки не носять рожевого та інші вигадки», а також щотижневої колонки в друкованому виданні Sunday Times під назвою Gen Z Hit List. Скарлетт Кертіс також розпочала кампанію «Безплатні Періоди», завдання якої зробити продукцію жіночої гігієни доступною у всьому світі. Для цієї книжки вона запропонувала жінкам із різних сфер розповісти, чим для них є фемінізм. Залишу для Вас мою улюблену цитату авторки: “Там, де я живу, жінки мають право голосувати, водити автомобіль і балотуватися на посаду прем’єр-міністра! Навіщо нам здався той фемінізм? Дякую за чудове питання! Тобі неймовірно пощастило жити в країні, де жінки мають високий рівень життя, але, на жаль, такими правами наділені не всі на планеті. Жертвами 50% статевих злочинів у світі стають дівчатка віком п’ятнадцяти років і молодші; одна з семи дівчат у країнах, які розвиваються, виходить заміж до того, як їй виповниться п’ятнадцять, а 131 мільйон дівчат у світі не ходять до школи. Взагалі ймовірність того, що дівчата не навчатимуться у початковій школі – у півтора раза вища, ніж для хлопців, а це означає, що 15 мільйонів дівчаток молодшого шкільного віку (на противагу 10 мільйонам хлопчиків) не мають доступу до базової освіти й можливості навчитися читати й писати. Феміністка, яка бореться за життя тільки таких жінок, як вона сама, не бореться насправді ні за кого, тому я й далі займатимусь цією справою, поки всі жінки не отримають однаковий доступ до прав людини”.

Що ж я дізнаюсь після читання?

Книга з найбільшою кількістю наліпок за останній час. «Феміністки не носять рожевого та інші вигадки» так і хочеться розібрати на цитати для своєї сторінки у соцмережах та для своїх матеріалів. Робота Скарлетт Кертіс потужна, сильна, подекуди важка. Головне, що ви дізнаєтесь, що таке насправді фемінізм, але не шляхом сухих визначень, а через реальні історії жінок, що напряму причетні до цього явища. Вона дуже зачіпає. Будьте готові.

Багато жінок чули такі фрази — “Ми не візьмемо вас на роботу, бо вам скоро в декрет іти”, “Ох, яка киця пішла, хочеш мене?”, “Баба за кермом гірше мавпи” і все в тому ж дусі. Жінки хочуть мати вибір, хочуть нормального життя. Феміністки — це не агресивні баби, що ненавидять чоловіків. Це кожна звичайна людина (і чоловіки — феміністи теж є), яка просто прагне до життя без дискримінації.

Ми всі народжуємося рівними! Зростаючи в тому чи іншому соціумі, в тій чи іншій сім?ї, переживаючи свої маленькі трагедії та здобуваючи такий цінний життєвий досвід, ми починаємо ставити питання, порівнювати людей за кольором шкіри, національністю та статусом. Хтось залишається при своїй думці та поважає всіх людей, не розділяючи світ на біле та чорне. Хтось починає піддаватися впливу недосконалого суспільства, втрачає свою ідентичність та цілісність. Ми всі народжені ЛЮДЬМИ!!! В першу чергу людьми!!! Адже саме цю думку хоче донести Скарлетт Кертіс у своїй збірці есеїв “Феміністки не носять рожевого” до кожної людини, котра візьме цю книгу в руки.

Я думаю, що ця книга не лише для дівчат, адже чоловіки можуть також знайти багато корисної інформації. Ця книга — короткий екскурс в історію розвитку фемінізму, боротьби за рівноправ’я та викорінення рабства з суспільства. Ця книга — маніфест про силу жінки.

Фрази, які запали у серце

«Гендерна рівність – це насправді не справа минулого, а далека мрія майбутнього. Мрія, за яку боролися і кожного дня продовжували боротися покоління жінок і чоловіків», — стр.18.

«Хоча, якщо відверто, я не просто боюся зробити щось не так, як треба. Це я можу пережити. Насправді все складніше. Я боюся стати видимою, висловити свою думку й показати не надто ласкавому світу, яка я насправді і що насправді відчуваю», — стр. 59.

«Але разом із темрявою з’являється світло. І це світло з’являється тоді, коли ти твориш позитивні зміни», — стр. 88.

«Сексизм має стати видимим. Я вважаю, що розпізнавати сексизм і допомагати іншим його побачити – це найголовніша зброя феміністок», — стр. 293

«Нехай почуття стають думками, а думки – діями», — стр. 367.

P.S. Що ще варто сказати про книгу

Після прочитання в мене виникла така думка, що фемінізм — це не тільки про гендерну рівність, це — про любов до себе, про повне сприйняття себе як особистості. Такою, яка ти є. Не важлива думка інших людей та їхні ролі, які вони одягають на тебе. Ти — особистість та сама твориш своє життя, яким бачиш його ти. Мій меседж — цінуйте себе!

підготувала: Юлія Чернявська