На факультеті журналістики активно користуються всіма можливостями дистанційної форми навчання
#сидидома, #буднікоронавірусу, #залишаюсьдома, #zhurfak_удома – такі хештеги до дописів Facebook та Instagram із початком карантину можна спостерігати у викладачів та студентів факультету журналістики ЗНУ (ZNU, Zaporizhzhia National University). Проте відсутність аудиторного навчання не зупинило його процес. Нове смислове навантаження здобув хештег #дистанційненавчання.
Ось що розповідають про освітній процес в дистанційному режимі викладачі факультету.
Заступник декана з навчальної роботи, доцент Наталія Тяпкіна:
— Вже багато років в університеті впроваджуються інструменти дистанційного навчання. І називається все це одним словом – «Moodle». Там є все: програми, плани семінарських, лекції, презентації, тести тощо. Платформа Moodle використовується для тестування, перевірки завдань самостійної та індивідуальної роботи, це просто знахідка для роботи зі студентами, які оформили індивідуальний графік навчання через працевлаштування та деякі види роботи виконували дистанційно. Ця освітня платформа дозволила вийти на карантин достойно підготовленими.
Без ніякого сумніву, ситуація з карантином показала нові потужні можливості віртуального (цифрового) навчання та переваги традиційного. Ми точно навчилися цінувати живе спілкування. Практика викладацької діяльності спонукала наших викладачів використовувати не лише платформу Moodle, сервіси Google, закриті групи соціальних мереж, а й долучитися до програм Zoom, Cisco Webex та ін. Це дозволяє чути голос, бачити посмішки та очі студентів у наш такий складний час.
Завідувач кафедри журналістики, доцент Юлія Любченко:
— Ця небезпечна ситуація дала нам серйозний поштовх до пошуку нових ефективних форм роботи зі студентами. Сьогодні замало просто дати завдання та дочекатись відповіді. Ми маємо налагодити комунікацію зі студентами: надати консультацію, порадити, допомогти у виконанні завдань. Ми вже налагодили стабільну роботу в системі Moodle, проводимо онлайн-консультації, організовуючи інтернет-конференції. І треба сказати, що ця форма роботи мотивувала студентів, їм було цікаво, вони активно долучаються до навчання.
Для студентів спеціалізації «Радіожурналістика» запропоновано міні-фільм ( https://youtu.be/zXAstk153M4 ) про роботу редактора над музичним програмуванням, де музичний редактор інтернет-радіостанції «Юніверс» Ростислав Дягілєв детально розповідає про всі нюанси роботи з ефірною програмою. Ці матеріали значно урізноманітнюють дистанційне навчання студентів. Але, звісно, ніхто не говорить, що це дається просто. Вчимося всі: і ми, викладачі, і студенти. Сьогодні ми єдині у бажанні повернутися в університетські аудиторії.
Доцент кафедри теорії комунікації і зв’язків з громадськістю Наталія Лебідь:
— Карантин у ХХІ столітті – це чудове випробування власної відповідальності та самоорганізації! Дистанційна робота в основному зосереджена на використанні Moodle, що є базою для методичного забезпечення дисциплін і містить перелік практичних завдань на кожен тиждень карантину, тести для перевірки знань та блок завдань для оцінювання з коментарями.
Зараз розкривається новий, прихований, сенс дистанційного навчання, а діалог між викладачем і студентом, як ніколи, працює на результат. У цьому ще одним помічником є платформа Zoom для проведення пар у формі онлайн-конференцій. Це справжнє відкриття та знахідка для мене, оскільки поки що єдиним мінусом у дистанційному навчанні я бачу відсутність соціалізації. Саме тому зі студентами був обраний зручний час та складений графік занять. На них в реальному часі ми обговорюємо питання теоретичного блоку дисципліни та надіслані ними завдання по відеозв’язку.
Пари онлайн – це чудова можливість впоратися з тривогою та соціалізовуватися! Як викладач, зауважу такі «плюси»:
— ти бачиш підготовку студентів й одразу відпадає питання перевірки скопійованих з інтернету конспектів на питання, що виносяться на самостійне опрацювання;
— ти консультуєш студентів із тих проблемних моментів, які в них виникають під час виконання практичного завдання;
— ти показуєш у режимі онлайн (або на камеру, або відеоекрану) ті головні пункти, які потім студентам знадобляться для виконання наступних завдань;
— ти спокійно обираєш зі студентами зручний для всіх час і бачиш результат (усі усміхнені, задоволені; психологічно комфортна атмосфера).
Однак є й «мінуси» такої роботи:
— технічні несправності й окремі випадки поганого з’єднання з інтернетом;
— через практичне спрямування дисципліни сам факт знаходження вдома не дає можливості виконувати певні види завдань (практика роботи фотокореспондентом, робота в графічних редакторах).
Усе. Мінусів більше не бачу.
Консультування щодо виконання наукових і курсових робіт відбувається в месенджерах (Viber та Telegram), однак звичайне листування не завжди передає в повному обсязі думки, тому я роблю відеоогляди, що студентами сприймається набагато краще.
Так проходять мої будні в сім’ї #zhurfak_удома
Доцент кафедри видавничої справи та редагування Наталія Романюк:
— Що нас може змусити повністю перейти на дистанційну форму навчання? Звичайно, лише особливі умови. І ось ми в цих умовах. Карантин. Усі активно розпочали пошуки виходу із ситуації, коли ми позбавлені прямого зв’язку зі студентством. Слава Богу, у нас уже давно працює система Moodle. Тут ми відразу створюємо окремі файли із завданнями на період карантину, складаємо тести для перевірки рівня засвоєння теоретичного матеріалу. Ніби все добре. Та і студенти, і викладачі потребують прямого контакту, щоб поставити питання і відразу отримати відповідь.
Телефон? Як варіант, але для двох осіб. Тому я для себе обрала платформу Zoom, яка дозволяє проводити заняття у вигляді онлайн-конференції. Чому саме її? Бо тут:
- можна залучити до проведення заняття всю студентську групу одночасно;
- можна бачити та чути один одного, не обмежуючись письмовим спілкуванням;
- бачиш реакцію студента. І якщо хтось щось не розуміє, відразу пояснюєш, зосереджуєш увагу на головному;
- сидячи в затишній кімнаті, ти працюєш і отримуєш від цього кайф, тобто задоволення. Адже й студентам така форма проведення занять подобається, бо враховуються їхні побажання при виборі дня і часу конференції.
Та в кожній бочці меду є ложка дьогтю. І платформа Zoom теж її має – це випадки поганого з’єднання з інтернетом, проблема підключення звуку. Та це нас не зупиняє. Працюємо далі!
А ось як оцінюють навчання на дистанційній формі самі здобувачі вищої освіти ЗНУ.
Студентка Анастасія Андрєєва:
— Дистанційне навчання – це нові можливості. Не треба кожного дня рано вставати. Можливість самостійно організовувати свій графік навчання, потрібні лише ноутбук або телефон із доступом в інтернет, — і навчайся, коли захочеш і де захочеш. Якість онлайн – конференцій, звичайно, не на найвищому рівні, проблеми з технікою. Загалом мені подобається.
Студентка Валерія Лисенко:
— У дистанційному навчанні є свої переваги та недоліки. Звичайно, онлайн навчання не зможе замінити аудиторне надовго, але, за необхідності, може бути досить непоганим варіантом. Це залежить лише від способу подання матеріалу. Адже легше матеріал сприйматиметься з відеолекцій, організованих за допомогою спеціальних програм, як-от: Skype, Zoom. Мені, наприклад, легше один раз прослухати відеолекцію, ніж 10 раз перечитати документ word. Моя думка щодо дистанційного навчання така: так, це складно. Тому що важко змусити себе піднятися з ліжка і почати щось робити. Але зараз, в умовах карантину, це ідеальний варіант.
Студентка Тетяна Пода:
— Під час сьогоднішньої онлайн-конференції я зрозуміла, що дистанційне навчання майже нічим не відрізняється від звичайного. Усі студенти так само можуть ділитися своїми думками щодо обраної теми або відповідати на запитання викладача. Якщо говорити про ефективність проведення онлайн-занять, то, на мою думку, вона висока. Узагалі, мені сподобався такий вид роботи.
Студентка Валерія Єфіменко
— Мені подобається навчатися вдома. Завжди можна взяти паузу, коли тобі потрібно, перекусити, відволіктися. Це досить зручно. Проте є і мінуси, бо це неформальна обстановка, у якій досить складно зібратися і почати ефективно працювати. Щодня доводиться розбиратися у новому матеріалі самому. Іноді ти просто не розумієш, як це робити, і звісно ж – тут інтернет поступається живому спілкуванню. На парах ми все розбираємо, опрацьовуємо, «розкладаємо по поличках», — це легше. Але у всьому треба шукати і позитивне, наприклад, ми вчимося самі опановувати матеріал, шукати потрібне, аналізувати, ставитися відповідально та сумлінно до виконання завдання. Онлайн пари – теж цікава річ, але дуже незвично. Проте ми тільки опановуємо схеми онлайн навчання.
Інформація з сайту: znu.edu.ua