Пряма мова: редагувати, не можна залишити
Часто буває так, що герої говорять занадто нудно, не по темі та з помилками… 
— Але ж це пряма мова, — скажете ви. — Її не можна редагувати?
— Можна! — скажемо ми.
Отож, як правильно це робити 
Дбайте про читача в першу чергу.Забаганки героя або ваші припущення, що він «образиться», якщо ви не включите у текст його довжелезний монолог, не повинні робити текст менш зрозумілим для аудиторії.
Пишіть текст, а не розшифровуйте.Звичка розшифровувати розмову дослівно вкрай шкідлива: автор, по-перше, робить купу марної роботи, по-друге, не завжди спроможний відокремити важливе від другорядного, по-третє, замість вибудовувати логіку тексту, часто залишає у тексті запитання й відповіді в тій послідовності, в якій вони були озвучені.
Будьте безжалісні до зайвих слів. Запитайте себе «що я хочу цим сказати?», перш ніж залишити в тексті якийсь ґандж. Додавайте контекст, якого бракує для розуміння сказаного героєм. Іноді – ставте гіперпосилання, аби читачі, які не розуміють, про що йдеться, пішли й почитали. Іноді потрібно уточнити в героя, кого чи що він мав на увазі. Зберігайте диктофонний запис розмови на випадок, якщо герой звинуватить вас у перекручуванні його слів. Проте ми з вами пам’ятаємо, що закон дає нам право редагувати пряму мову, не змінюючи змісту, тому вимоги неадекватних героїв публікувати їхні висловлювання дослівно й у повному обсязі можна сміливо ігнорувати.Не лінуйтеся. Здебільшого нередагована пряма мова публікується тому, що журналіст та/або редактор полінувалися.Більше порад ось тут: https://medialab.online/news/direct/