Про це не говорять: історія про те, як я знайшла книгу Пітера Тейлора “Розмови з терористами. Моя подорож від ІРА до Аль-Каїди”.

Я довго вагалася, чи варто публікувати рецензію на книжку англійського журналіста Пітера Тейлора “Розмови з терористами. Моя подорож від ІРА до Аль-Каїди”… Вона піднімає тему про, яку не говорять щодня. Натрапила на роботу автора я рік тому, хоча вона сама вийшла ще у далекому 2011 році. Для книжкового світу - це багато. Як ви вже здогадалися, ми будемо дізнаватися про терористів…

Це історія довжиною у сорок років. Саме стільки Пітер Тейлор присвятив темі тероризму. Як автор зізнається на початку, книга — це подорож, яка привела його від незнання у 1972 році, коли він був молодим зеленим журналістом, який висвітлював Криваву Неділю, до більшого, як він сподівається, розуміння десятої річниці 11 вересня 2011 році.

Поясню ці дві дати. Кривава неділя відбулася 30 січня 1972 року, коли солдати 1-го батальйону парашутного полку Великої Британії, під командуванням підполковника Дерека Вілфорда і капітана Майка Джонсона, розстріляли мирну демонстрацію місцевих жителів, які прийшли на марш Асоціації на захист громадянських прав Північної Ірландії. 13 беззбройних демонстрантів, включно з шістьма неповнолітніми та одним священником, були вбиті. П’ятеро з убитих були застрелені в спину. Ще 14 людей були поранені, один з них згодом помер. Ця подія призвела до хвилі насильства в протистоянні Ірландської республіканської армії (ІРА) та Збройних сил Великої Британії.

Терористичний акт 11 вересня 2001 року — це серія скоординованих терористичних атак ісламістської організації «Аль-Каїда», здійснена на території США за допомогою захоплених пасажирських літаків. Внаслідок нападу загинуло 2 996 осіб, понад 6 000 осіб отримали поранення. Таким чином, теракт став найбільшим в історії за кількістю жертв; інфраструктура зазнала збитків на суму не менше 10 млрд доларів США.

 Тематика

Економіка, соціологія, політологія, суспільство, держава, філософія, тероризм, рабство.

 Про що книжка?

Разом із Пітером Тейлором ми занурюємося у подорож сторінками «Розмови з терористами. Моя подорож від ІРА до Аль-Каїди». ІРА та Великобританія, Аль-Каїда та Захід – нерівні сили, нетрадиційні методи боротьби. Британський журналіст, детально описує ці конфлікти, намагаючись зрозуміти позиції та філософські засади обох сторін. Методи ведення боротьби, її наслідки та спроби вирішення конфліктів, інтерв’ю з терористами, їхніми жертвами та противниками – усе це є тут. Він цитує щоденники, написані того часу, і розповідає, як це було зіткнутися віч-на-віч з терористами ІРА та ісламськими джихадистами.

Звісно під час читання виникають такі питання: “Якими насправді є терористи?”, “Як їм протистоять держави?”, “Чи повинні уряди розмовляти з ними?”. Чіткої відповіді, звісно, ви не знайдете, але ці складні запитання поставить журналіст своїм співбесідникам, намагаючись зрозуміти мотиви чоловіків і жінок, які стояли за деякими з найвідоміших терористичних атак у світі.

Хто ж автор?

Пітер Тейлор — британський журналіст, автор низки документальних фільмів і книг, присвячених переважно конфлікту в Північній Ірландії. Він висвітлював події військового та політичного конфлікту в Північній Ірландії та займався документалістикою протягом більш ніж 40 років, також вивчав події, пов’язані з Аль-Каїдою та ісламським тероризмом. Його трилогія Provos, Loyalists та Brits — вважається найавторитетнішим дослідженням північноірландського конфлікту. У 2002 році пан Пітер за свою журналістську діяльність був нагороджений Орденом Британської імперії.

 Тема тероризму — дуже складна і неоднозначна

Реальність тероризму складна. Це, м’яко кажучи. Часто можна почути такий вислів: «одному терорист — іншому борець за свободу». Багато таких колишніх «терористів» стали державними діячами: Менахем Бегін з ізраїльської «Іргун», Ясір Арафат з палестинського ФАТХ, Нельсон Мандела з АНК Південної Африки, а також Джеррі Адамс і Мартін МакГіннесс з Ірландської республіканської армії. Без звичних нам масок, бомб і зброї терористи – нормальні люди, але вони готові вбивати в ім’я справи, в яку вірять.

Перед собою ми маємо комплексний аналіз еволюції тероризму та спробу зрозуміти, якими можуть бути методи боротьби з цією дедалі гострішою загрозою. Першу частину книжки — «Розмови з ІРА» — Пітер присвятив процесові урегулювання північноірландського конфлікту, а саме таємним контактам британського уряду й ІРА, що тривали через посередників від 1970-х років і завершилися укладенням Белфастської угоди (або Страсноп’ятничної угоди) 1998 року, яка поклала край силовому протистоянню.У першій частині мене найбільше здивувала інформація, що виявляється, британський уряд упродовж всього північноірландському конфлікту не переставав вести переговори з ІРА, яких водночас звинувачував в тероризмі та переслідував. Навіть в часи найрізкішого загострення переговори хоч і через декілька посередників, але все-таки тривали. І кінець-кінцем обом сторонам таки вдалось залагодити конфлікт. Вчорашні “терористи” М.Макгіннес та Дж. Адамс стали членами кабінету міністрів Північної Ірландії і спільно з колишніми непримиренними ворогами — лоялістами, творять майбутнє рідного краю.

У другій частині книги детально досліджується ісламський тероризм. Автор розказує історії конкретних терористів, пробує зрозуміти їхній хід думок, бере інтерв’ю в їхніх родин, друзів, шкільних вчителів. Дуже часто ці історії подібні та не звичні нам. Ми думаємо, що  терористи якимось підпільними стежками попадають в Європу і США для того, щоб вчинити свої злодіяння, але це не так. Як правило, вони народжуються в Європі, є громадянами країн Євросоюзу. Їхні батьки родом з Близького сходу, але самі майбутні терористи ведуть спосіб життя звичайних європейських підлітків, ходять в школи, відвідують спортивні секції та т.п. А далі, як правило у важкому підлітковому віці, діти попадають під вплив радикальних проповідників, їдуть побачити святі місця в Пакистані та Саудівській Аравії, а звідти вже повертаються “сформованими” терористами.

Що ще хочу додати…

Книжка читається як захопливий політичний трилер. Але варто пам’ятати, що ці люди та події відбулися насправді. Ретроспективний погляд на події дає змогу побачити прорахунки британської політики щодо Північної Ірландії, а також змушує переосмислити значення терактів у діяльності ІРА і підштовхує до висновку, що обидві сторони врешті таки визнавали необхідність діалогу. Пітер Тейлор намагається дізнатися, хто й як готовий стати до джихаду, тобто приректи на смерть сотні невинних і самого себе. Його низка інтерв’ю з джихадистами (засудженими/з тими, хто розкаявся і співпрацював зі спецслужбами/ з тими, хто вчасно схаменувся і тепер намагається відвернути від джихаду своїх земляк), із їхніми родичами, колегами, представниками спецслужб, які затримували й допитували терористів, покликані зруйнувати стереотипний образ фанатичного ісламіста-маргінала, якому немає чого втрачати.

В центрі уваги й прорахунки спецслужб, які виявилися неготовими реагувати на загрозу, ефективно взаємодіяти між собою та працювати із захопленими бойовиками. Тут ви знайдете окремі розділи, які присвячено проблемі катувань ув’язнених терористів. Автор застерігає, що таке порушення прав людини недоречно виправдовувати захистом демократії, бо розголос цих порушень обертається проти демократії, дискредитуючи її та збільшуючи коло прибічників тероризму.

Саме у переговорному процесі Пітер Тейлор вбачає вихід із будь-якого патового протистояння з терористами, хоча й не висловлює особливих сподівань, що вже сьогодні бодай одна зі сторін готова визнати саме його за ефективний спосіб розв’язання конфлікту.

Залишу для вас ще уривки з книжки

“Навіщо людині з ІРА читати Толстого і Гарді? Тому що людина з ІРА така ж нормальна, як і будь-хто інший”, — стр. 72

“Якщо ми сьогодні подивимося на світ, на Ірак, Афганістан, Палестину, Чечню та Кашмір, небагато треба, щоб засмутити будь-яку молоду людину, особливо молодого мусульманина”, — стр. 359

“Я раджу всім не діяти проти екстремізму за допомогою сили. Сила не промовляє до сили. Повинен бути інший спосіб”, — стр. 471

підготувала: Юлія Чернявська