Археологічна експедиція: інтерв’ю з Іллею Маликом
У вересні минулого року в Запорізькому національному університеті було презентовано знахідки цьогорічної археологічної експедиції на Мамай-Горі. Найголовнішою цікавинкою виявилося не пограбоване поховання скіфського воїна, у якому зафіксовано золотий акінак, бойова сокира, амфора та різні прикраси. Про те, як усе відбувалося, і чому знахідки та дослідження Мамай-Гори такі важливі, ми запитали в Іллі Малика – студента другого курсу історичного факультету.
— Розкажіть, будь ласка, про свої враження від археологічної експедиції?
— Археологічна експедиція – це було ВАУ, от дійсно ВАУ. Це, напевно, найкраще, що трапилось зі мною за останні роки, ця подія в прямому сенсі змінила мене, змусила переосмислити певні речі. І це неймовірно радує. Там не було ніякої конкретної вагомої події, це був кожен день, який вносив свою лепту, а точніше люди, які кожен день допомагали мені змінюватись, не розуміючи того самого, та і я те осягнув лише після завершення власної зміни, тому й не втримався й приїхав на другу зміну. Але люди – це те, що варте відмітити, адже там така сильна згуртованість й підтримка на кожному кроці, що часом ти й не помічаєш різницю у віці між учасниками: чи то рік, чи то 10.
— Що ви досліджували та що знайшли під час експедиції?
— Це дослідження комплексу Мамай-Гори, в основному, це скіфські поховання, але насправді тут знаходяться поховальні комплекси, що приховують історію 8 тисячоліть: від неоліту до пізнього середньовіччя. В цьому році досліджено було 26 скіфських і ногайських комплексів, в результаті яких було спис, наконечники стріл, ґудзик з кістки, зернотерка і вже славнозвісні акінак, амфора, що є, до речі, більш цікавою знахідкою для археологів, адже дозволяє змогу розширити датування скіфів на цій землі на одне століття пізніше, а також цікаву підвіску з зубів благородного оленя, сережка з жовтого металу, підвіска теж з жовтого металу із крейдяною вставкою.
— Чим є унікальним акінак, що був знайдений у цьому році?
— Унікальність цього скіфського акінаку полягає в тому, що обкладки, які покриті жовтим металом, а також листи руків’я, покриті цікавим візерунком, аналог котрого було знайдено лише раз, ще на початку 20 століття, десь вище по Дніпру, чи то у сучасній Полтавській області чи ні, важко пригадати.
— Де буде зберігатися акінак та інші знахідки з цієї експедиції?
— Знахідки перейдуть до місцевого Кам’янсько-Дніпровського районного історико-археологічного музею.
— Чому дослідження на Мамай-Горі є такими важливими для наукової спільноти?
— Дослідження є вкрай важливими з тієї хоча б позиції, що ця пам’ятка на межі зникнення через руйнування берегової лінії Каховського водосховища, вже було зруйновано майже 400 метрів, а тому з минулого року функціонує краудфандингова кампанія по збору коштів (#MyMamay – ред.), для оренди бульдозера, що у рази (понад 10) пришвидшує дослідження. Та й комплекс вражає своєю масштабністю, адже це 8 тисячоліть нашої історії: зрубна культура, білозерська, катакомбна, скіфи, сармати, половці, ногайці – це ті люди, які творили тут колись свою історію, й нашим обов’язком є не дати згинути їм безслідно, а надати змогу їм знов «ожити», дати, так би мовити, «друге життя». Не зайвим буде сказати, що на даний момент досліджено всього 1/4 загальної території, і це вже принесло неймовірні знахідки, тому ми можемо лише мріяти про те, що нас чекає у тих 3/4. Впевнений, що люди не будуть байдужими до історичної спадщини рідного краю, рідної країни, й знайдуть змогу долучитись до дослідження або матеріально, або фізично з лопатою у руках.