Червоне небо над Україною: Краса чи Загроза?
П’ятого листопада у небі над деякими областями українці могли спостерігати дивовижне та нетипове для тутешніх місць явище — північне сяйво.
Нічний небосхил неочікувано забарвився в багряний колір, що неабияк здивувало та навіть налякало багатьох людей. Дехто навіть сприйняв це як містичний знак про наближення жахливих подій, але якщо відкинути надприродні версії, що ж насправді собою являє північне сяйво і чи несе воно загрозу?
В давнину, коли істинну природу цього явища неможливо було пояснити науково, наші предки вдавалися до найрізноманітніших легенд та гіпотез.
Наприклад вікінги, котрим нерідко доводилося спостерігати його, вірили, що небесне сяйво є блиском обладунків Валькірій, які супроводжують полеглих воїнів до Вальгалли, а саами, корінний фінно-угорський народ, вважав сяйвом душі померлих, до яких слід було ставитись шанобливо. Під час події заборонялося співати, свистіти, махати руками чи взагалі говорити про неї, а інакше розгнівані духи могли спуститися з небес та жорстоко покарати порушників. Тож не дивно, що поява північного сяйва вважалася поганим знаком.
Чезаре Віацці. «Політ Валькірій».
Однак не всі бачили в північному сяйві передвісника лиха. У багатьох північноєвропейських культурах сяйво сприймалося як добрий знак. Наприклад шведські рибалки з нетерпінням чекали на нього, адже вважали сяйво відблисками гігантських косяків риби, що пропливають неподалік. Для них це видовище приносило удачу та обіцяло гарний улов.
Якщо вірити авторам роботи «Astronomy and Mathematics in the Ancient Near East» (Stephenson F. R. & Willis D. M.), вперше факт спостереження полярного сяйва було задокументовано у вавілонській обсерваторії в 567 році до нашої ери.
На сьогоднішній день завдяки науковому прогресу ні для кого не є секретом, що насправді собою представляє північне сяйво. Його першопричиною можна назвати бурі на Сонці, які спрямовують насичені енергією сонячні частинки до Землі. Вони врізаються у верхні шари атмосфери на швидкості близько 72 мільйонів кілометрів на годину. На щастя, завдяки магнітному полю, яке спрямовує їх до полюсів, ми з вами знаходимось у повній безпеці. Саме під час цього перенаправлення сонячні частинки накопичують енергію, створюючи дивовижно яскриве видовище, а кольори сяйва залежать від компонентів земної атмосфери, з якими взаємодіють ці частинки.
«Кожен тип атома або молекули поглинає та випромінює свій власний унікальний набір кольорів, аналогчно тому, як кожна людина має унікальний набір відбитків пальців» — говорить Біллі Тітс, астроном та директор обсерваторії Дайєра в Університеті Вандербільта (США).
Фактично, північне сяйво відбувається постійно, адже його може спричинити навіть слабкий сонячний вітер, тут головне опинитися у потрібному місці в потрібний час.
Фото: pixabay.com
Та хоча саме сяйво не має особливого впливу на людей, магнітні бурі, з яким воно пов’язане, можуть надати свій характерний вплив. У період магнітних бурь в сприйнятливих до них людей можуть загостюватися мігрені, з’являтися «стрибки» кров’яного тиску та біль у суглобах, часто люди просто не можуть заснути. Окрім цього магнітні бурі мають вплив на системи зв’язку та електромереж. Особливо сильний сонячний шторм може навіть повністю вивести з ладу всі системи зв’язку на Землі на декілька місяців. Останній раз таке траплялося в 1859 році, тоді по всьому світу вимкнувся телеграф.
«Проблема в тому, що ми не можемо точно прогнозувати, якої потужності буде наступна магнітна буря. Точно можемо сказати, що в наступні місяці та роки це буде повторюватися, бо поки Сонце на максимумі активності.
Магнітний полюс Землі зміщується поступово, і зараз від Канади, пройшовши географічний полюс, він рік за роком близиться до Євразії. Зараз полярні сяйва можна спостерігати вже ось і на широті України, бо раніше, за останнє століття, це було дуже рідкісне явище, а зараз, за прогнозами, воно буде вже частіше спостерігатися. » — говорить лектор Харківського планетарію Володимир Кажанов.
Джерела: