Чи є місце творчості в журналістській діяльності: зустріч із поетесою Світланою Кушнір
В рамках курсу «Теорія масової комунікацій та комунікаційні технології» під керівництвом Абрамової Інни Георгіївни студенти 2 курсу факультету журналістики Запорізького національного університету продовжують знайомство з різними напрямами журналістської творчості.
Цього разу до журналістів-початківців завітала Світлана Кушнір, письменниця, поетеса, нумеролог, організатор різноманітних заходів. Вона представила студентам свою збірку «Как увидеть ангела», прочитала декілька віршів з неї та розповіла з чого все почалося: «Писати я почала в студентські роки… Ну, знаєте, як буває: десь сценарій напишеш, десь вітання. Так і почалось моє письменництво. Досвід накопичувався, я бралася за вірші, а потім і до казок дійшла».
Разом із пані Світланою студенти-журналісти окреслили переваги і недоліки друкованої книги та розглянули шляхи просування її в маси. На питання «Якщо у вас буде можливість видати книгу, то якого формату вона буде?» більшість присутніх відповіла «Друкованого», чим дуже здивували гостю. Адже:
- Друкована книга, на відміну від електронної, дарує естетичне задоволення: гортання та шурхіт паперових сторінок може подарувати тільки друковане видання
- Читання виданої за стандартами друкованої книги не так напружує очі, як електронної
- Друкована книга прикрасить домашню бібліотеку та її можна дати почитати товаришеві
- Друкована книга — чудовий подарунок!
У фіналі зустрічі письменниця розказала студентам, де і в чому знаходити натхнення та дала пораду не боятися писати та виражати свої думки в поетичних та прозових рядках. Також гостя наголосила на важливості зворотнього зв’язку: «Кожний, хто пише – несе свою думку. І, звичайно, хоче бути почутим. Тому невід’ємною частиною комунікації є зворотній зв’язок. Саме завдяки цьому ми можемо зрозуміти чи все правильно робимо, чи є в нас талант до тієї чи іншої справи».
Почитати вірші Світлани Кушнір можна тут http://stihi.ru/avtor/svetstroki
Книги — морська глибина, хто в них пірне аж до дна, той, хоч і труду мав досить, дивнії перли виносить.
І. Франко
Текст: Христина МАЙДУК
Фото: Олександра СТАРЦЕВА