Чи може краса бути стандартною?
Ми живемо у соціумі, який супроводжує нас майже цілодобово, працюючи за принципом механізму. Як стіна складається з цеглинок, так і соціум складається із нас. Різниця у тому, що кожна така «цеглинка» сама по собі індивідуальна. Але, це не всі усвідомлюють
На жаль, у світі існує дуже багато обмежень, такі? як чужа думка, стандарти краси, комплекси та багато іншого. Сьогодні я хочу поговорити про красу та самооцінку.
Як часто ви бачите дійсно гарних людей? Що ви відчуваєте при цьому? Як правило, це відчуття власної неповноцінності, змішане відчуття заздрості та образи, чи не так? А що до негарних людей? В цьому разі прокидається відчуття власної переваги, але на яких підставах ви можете вважати себе кращим?
Так склалося, що нашим супутником постійно є оціночне судження. За своєю суттю, це абсолютно необ’єктивне ставлення до оточуючого світу і, зокрема, до інших людей. Це характеризує особистість як невпевнену в собі, залежну від чужої думки, слабку, інфантильну. А критеріями оцінювання інших є стереотипи , нав’язані незрозуміло ким. І якщо я все ж торкнулась теми краси, то про неї і піде мова. Насправді, мода диктує нам все. Так-так, справді все, і більшість суджень – це лише загальноприйняті модні тенденції. І стандарти краси – така ж нісенітниця. Все, що виходить за ці рамки, не матиме права на існування.
Банальний приклад: мода мого покоління каже, що неодмінно треба бути худим. В людей, які не відповідають цьому стандарту, як правило, розвиваються комплекси, з’являється нав’язливе бажання «підігнати» себе по зразку, заданим загальними прийнятими нормами. Але ось у чому проблема: роблячи із себе когось, ми втрачаємо себе.
Треба навчитись приймати і любити себе. Важливо знати, що кожен по-своєму прекрасний. Просто є те, що задовольняє естетичні смаки,але вони у всіх різні і відповідати кожному просто неможливо. Я не кажу, що не треба самовдосконалюватись та впиватись собою, я лише хочу донести, що треба прагнути до гармонії із собою та прийняти свої незмінні особливості.
Автор: Дар’я ТЕРЕХОВА