Чудеса науки, яких немає у школі
Більша частина населення планети колись вчилася у школі, і якщо ви зараз читаєте цей текст, і розумієте ці ієрогліфи, то ви не є виключенням. У кожного були улюблені предмети, та ті, при вивченні яких у голові виникало питання: « навіщо це мені потрібно?». Якщо ви філолог, то скоріше за все ви розділяєте мою нелюбов до шкільної алгебри, геометрії, фізики та подібних цим точних науках. Сидячи на уроці математики, що нудніше за те, що зараз вам пояснюють бути не може і що скоріше б прийти на урок літератури, на якому ви будете обговорювати той текст, який змінив ваше бачення життя.
Замість того, щоб рахувати кількість дерев у задачі, яку вам задали додому, ви б могли помістити їх у ваш видуманий фантастичний світ, розмалювати дивними фарбами, або спалити яскравим полум’ям у творі, який розповідає про революцію, і яка взагалі різниця скільки там було дерев. Замість вивчення нудних формул ви б могли прогулятися по вулиці у пошуках натхнення. Але що, якщо я вам скажу, що точні науки є дуже гарним джерелом натхнення?
Фізика – у школі: і ми бездумно вчимо її формули, забуваючи про найцікавішу її частину, а саме теорію. Ви коли-небудь цікавилися, що таке простір та час, як він працює, що таке гравітація, з чого складається наш всесвіт, чому чорні діри викликають у вчених так багато питань? Якщо ви занурилися у світ теоретичної фізики, ви побачите, що не треба видумувати нічого, це за нас зробила природа, та про це нам розповіла наука. Величезна кількість сюжетів та цікавих думок виникають у голові, коли занурюєшся у світ теоретичної фізики. Стівен Хокінг писав, що для розуміння цієї науки потрібна добра уява, а у кого як не у письменника вона є. До речі, Стівен – це та людина, яка довела усьому світу, що наука може бути цікава та зрозуміла, не лише вченим та науковцям, а і працівнику якогось офісу, економісту, політику, письменнику і так далі. Книга Хокінга «Найкоротша історія часу» стала світовим бестселлером, де простими словами дуже гарно описується те, які цікаві речі вивчає фізика: час, простір, гравітація, світло, швидкість, чорні діри. Завдяки гарно та правильно написаній теорії ця наука вже не здається нудною, вона починає бути казковою та фантастичною.
Ще наукові теорії гарно вписуються у сюжети багатьох мультсеріалів, таких як «Рік і Морті» або «Футурама». Там її використовують для жартів або
просто показують, що б сталося, якщо їх почали використовувати у побуті. Варто сказати, що ці анімаційні серіали користуються величезною популярністю серед глядачів різного віку. У кіноіндустрії також є роботи, які використовуючи наукові теорії фізики та математики, мають величезний успіх: «Інтерстеллер», «Назад у майбутнє».
У школі нам підносять точні науки у вигляді сухої та сірої практики, яка на мою думку, складає лише половину, якщо навіть не одну третю, від усього того, що нам мають пояснювати у навчальних закладах. Вони відрізають найсмачнішу частину, істину, не кажучи для чого практика, вони роблять її марною. Заходячи у автобус ви хочете знати куди він їде. Через подібні способи навчання точні науки у школах мало кому подобаються, а їхнє вивчення зводиться до простого зазубрення матеріалу. Але якби вчителі розповідали більше теорій, історичних подій, які підводили нас до цих теорій, то наука подобалася не лише людям з математичним складом розуму, а й, напевно, філологам.
Якщо не зміниться метод викладання предмета, його бачення деякими вчителями, які просто читають з папірця монотонним голосом, повторюючи, що це все нам знадобиться у житті, ніяк не аргументуючи, то діти так і на далі не будуть знати навіщо вони ходять до школи.
Я не кажу, що точні науки не потрібні, якщо ви мені не вірите, то поверніться на декілька абзаців назад, я просто хочу сказати, що більшість шкіл вбиває науку. Але не все так погано, є ще в Україні люди, які знають свою роботу, вчителі, які дійсно люблять свій предмет, але нажаль їх небагато.
Автор: Владислав Макаренко