Доля людей у майбутньому?

Згадати тільки, скільки було теорій, щодо Сонця, Землі та того, що знаходиться глибоко у небі. Та багато століть потому люди зробили телескоп, а згодом і вибралися у космос. Наразі однією із задач дослідників та вчених стало питання щодо переселення людей. Через забруднення оточуючого середовища та через те, що Сонце збільшується та зменшується кожні 11 років на два сантиметри. Глобальне потепління, крига, що тає та багато інших чинників роблять перебування людей на планеті з кожним роком дедалі небезпечніше.

Ідея колонізації космосу має на увазі поселення групи людей на планеті, екзопланеті, орбіті, супутнику планети або астероїді. У 2002 році антрополог Джон Мур припустив, що поселення чисельністю 150—200 осіб зможе нормально існувати 6-8 поколінь або біля двох століть. Припускається, при цьому деякий відсоток людей залишаться на Землі, якщо там будуть безпечні для життя умови.

Загалом, розглядаються варіанти колонізації об’єктів у Сонячній системі, так як, скоріш за все, не маючи потрібних технологій (котрих у людства зараз немає), неможливо навіть вилетіти з Чумацького шляху. Найближча від нашої системи зірка – Альфа Центавра, має температуру близьку до п’яти тисяч Кельвінів, що зовсім не є придатним для життя людини. Ця зірка буде першою ціллю вчених при галактичних переміщеннях, але не дивлячись на це, розглядати Альфу Центавру, як об’єкт колонізації навряд чи будуть.

Отож, якщо придивлятись до об’єктів ближче до нас, ставилось питання щодо планети Венери. Вчені припускають, що раніше Венера була схожа на Землю – материки та вода, яка придатна для утворення життя. Але, якщо це правда, з тих часів пройшло забагато часу, зараз там небезпечно знаходитись. Температура цієї планети не дозволить пробути на її поверхні хоча б короткий відрізок часу, а сірчані дощі та сірчанокислотні хмари ще більше зменшують ці шанси. Також є один факт, який зазвичай не береться до уваги, що одна з перших станцій «Венера» виявила велику кількість хлору під хмарним покривом.

Фото взяте з Інтернету

Більш реальним варіантом є Марс, у останні роки NASA особливо зацікавлена ним. Багато технологій відправлено на планету задля її вивчення, а Ілон Маск пророкує висаження першої людини на Марс у близько 2029 році. З температурою там трохи краще, у якомусь сенсі. Влітку вона не перевищує 35 градусів Цельсія, хоча взимку опускається далеко за мінус сто. Ситуація щодо загубленої атмосфери, за словами професора Олега Леонідовича Вайсберга, через приблизно 200 років, буде відновлена. Материки та океани, які були задовго до створення атмосфери на самій Землі, невідомо, чи здатні повернутися, щоб мати змогу народити життя. Але це у далекому майбутньому, наразі її можна тільки вивчати.

Існує навіть космічний проєкт, зв’язаний з Марсом – «Столітній космічний човен» — це проєкт щодо відправлення людей, без змоги повернутись, на Марс з ціллю колонізації, який розробляється з 2010 року. Планується, що це буде дешевше та матиме можливість згодом відправляти більше людей з припасами та необхідними речами.

Фото взяте з Інтернету

Церера – карликова планета, яка знаходить у Головному поясі астероїдів між Марсом та Юпітером. Приблизно 25% її поверхні покриває вода, цей процент перевищує навіть процент прісної води Землі. Так як спільна територія, яка буде у нагоді для колонізації, перевищує земну (через те, що більшість поверхні покривають світові океани, гори, пустелі та ліси, де люди не живуть), тож, ймовірно, Церера зможе вмістити на собі більш ніж трильйон людей. Але там відносно мало сонячного світла, у неї немає атмосфери та вона знаходиться у поясі астероїдів, що має велику небезпеку пошкодження карлика або човнів.

Ще багато можна називати астероїдів та супутників (загалом від Юпітеру та Сатурну), які теоретично придатні для життя, але всі вони задалеко від Сонця. Астероїди, на відміну від супутників, хаотично можуть віддалятися та приближатися до Сонця та Землі по декілька разів на десятиліття.

Але все ж, окрім того, що вчені шукають шляхи поселення у Сонячній системі, не виключена ідея знайти вже ідентичну до Землі планету. Наприклад, система TRAPPIST-1 у сузір’ї Водолія за 40 світових років від Сонячної системи. На початку 2017 року там знайшли сім ідентичних до Землі планет, як про це повідомляє NASA.

Фото взяте з офіційного сайту NASA

Їхнє «Сонце» є холодною зіркою, близько 5% світності від Сонця, тому планети розташовані приблизно як у середині орбітного шляху між Меркурієм та Сонцем та роблять повний оберт навколо своєї зірки за час від півтора до двадцяти днів.

Потенційно, три з них можуть знаходитись у «жилій зоні»: TRAPPIST-1d, TRAPPIST-1е та TRAPPIST-1f.

Але також всі планети, схожі на Землю перерахувати доволі важко. Наприклад, співробітники університету Британської Колумбії у 2020 році знайшли близько шести мільярдів планет, схожих на нашу, не кажучи про те, що наша галактика далеко не єдина у Всесвіті.