Дубовий Гай у Запоріжжі: історія та сьогодення

Поділений на три частини протокою річки Мокра Московка, в Олександрівському районі міста Запоріжжя розташувався центральний парк культури та відпочинку "Дубовий Гай". Це затишне та найекологічніше місце у Запоріжжі призначене для відпочинку жителів та гостей міста

Згідно з архівними документами, основна частина парку була засаджена деревами ще у 1813 році, під час розвитку Олександрівського повіту. А в 1956 році, коли було прийнято програму створення та розвитку національних парків, парк «Дубовий Гай» отримав нове життя. Протягом трьох років було реконструйовано територію, зведено десятки атракціонів, монументів, фонтанів… І через три роки запорожці мали змогу відвідати урочисте відкриття парку культури та відпочинку.

Існує версія, що ідея створення парку була належить Нестору Махно: ніби тут він посадив перший дуб з метою заснувати найбільше місце відпочинку в місті.

Етимологія назви «Дубовий Гай» банальна та зрозуміла. Ще до революції ця місцевість мала відповідну назву через велику кількість насаджених дубів. Тоді ж парк закріпив свої лідуючі позиції на міському рівні: він став центром массових гулянь та відпочинку. З того часу розвиток та благоустрій парку не припиняється.

Сьогодні гай поділений на зони рекреації, відпочинку та атракціонів. Це місце проведення багатьох міських та регіональних заходів: розважального, волонтерського, комерційного характеру. Тут регулярно відбуваються концерти, спартакіади, виставки та ярмарки.

Відвідувачі парку мають змогу насолодитися чистим повітрям, затишною природою, можливістю віддалитися від міської метушні. Тут можно погодувати білок, качок, лебедів. Це чудове місце для сімейного відпочинку, де кожен зможе знайти собі розвагу.

Щодо мене, то парк відпочинку «Дубовий Гай», на мою думку — це ідеальне місце для усамітнення та міркувань. Саме там до мене приходить натхнення. Маючи з собою альбом та олівці, я сідаю на лавочці та починаю робити замальовки, які потім перетворюються в картини на холсті. Спостерігаючи за дітьми, які збирають гербарій та годують білочок, моя душа переповнюється щастям та спокоєм. Якими б напруженими та швидкоплинними не були буденні справи, я завжди знайду час, аби пройтись цими галявинами, посидіти на гойдалці та скуштувати смачного полуничного морозива.

Інна МАЛАХОВА