Фотохудожниця Яна Левченко: «Мій творчий шлях почався з народження доньки»
Фотограф - це професія, сповнена постійних творчих ідей та метаморфоз. Деякі вважають, що фотографом можна стати, перш за все, осягнувши спеціальне професійне навчання, інші - що фотографом можна навчитися всьому самостійно, маючи тільки бажання і наполегливість. Ми вирішили дізнатися подробиці становлення фотографа на прикладі історії запорізької фотохудожниці Яни Левченко: історії про творчий шлях дівчини, про труднощі, здобутки та пошук ідей.
— Яно, чи пам’ятаєте ви свою першу фотозйомку?
— Так, пам’ятаю, це була зйомка вагітної дівчини. Близько дев’яти років тому. Мені спочатку було трохи страшно, але все пройшло добре. Результати моєї праці сподобалися клієнту.
— Які ваші улюблені стилі в фотографії?
— В мене немає улюбленого стилю. Я полюбляю робити фотопортрети. Це можуть бути різні стилі і жанри, починаючи від новонароджених і закінчуючи весільними і персональними фотозйомками. Це все залежить від мого настрою, бо фото, воно є непостійним, воно змінюється. Я експериментую з напрямками, кольорами, стилями. Безумовно, є клієнти, які віддають перевагу певним відтінкам у фотографії або певним жанрам, і це не можна не враховувати при фотозйомці. Тому ми змінюємося разом з нашим досвідом.
Головне, щоб фотографія несла в собі певне «повідомлення», щоб це були «живі» знімки
— Що ви вважаєте новаторством у фотомистецтві сьогодні?
— Зараз дуже актуальні справжні емоції, емоції, які несуть конкретне смислове навантаження. Це можуть бути і кольорові, і чорно-білі фотографії, головне, щоб вони несли певне «повідомлення». Щоб це були «живі» знімки.
— На вашу думку, чи є принципова різниця між фотографом-аматором і фотографом- професіоналом?
— Людина, яка присвячує улюбленій справі 8-10 годин на добу — це вже професіонал. Аматор — це людина, яка пішла пофотографувати раз на тиждень, не має певного заробітку від того, чим займається. І, можливо, для любителів фотозйомка не є важливим творчим розвитком, а просто є способом гарно й цікаво провести час. Щоб стати професіоналом треба постійно розвиватись, ходити на майстер-класи, спілкуватися з людьми, які знаються на своїй справі .
Мій творчий шлях почався з народження моєї доньки: саме тоді я почала фотографувати
— З чого почався ваш творчий шлях?
— Мій творчий шлях почався з народження моєї доньки: саме тоді я почала фотографувати. Й чим далі — тим більше мене це зацікавлювало. Я почала дізнаватися більше інформації, читати літературу. Мене надихали фотографи, які фотографували маленьких дітей, і це було натхненням робити це так само гарно, як вони. Я дізналася, що таке композиція, колір і інші деталі, важливі при фотографуванні.
— Хто для вас є еталоном у фотомистецтві ?
— Мені дуже подобається книга «Кради як художник», головна ідея якої — нічого нового в фотомистецтві чи в живописі не вигадаєш. Все нове — це добре забуте старе. Для фотографії важливо постійно бачити це нове і втілювати в життя. Я надихаюсь кінофільмами, забуваю інколи навіть слухати зміст — дивлюсь на кадри, а потім занотовую, який кадр мені сподобався. Згодом на основі цього роблю щось своє.
— Головне вміння фотографа – у чому воно полягає: в «баченні» кадру, в мисленні, у знаннях з пост-обробки фото, чи в чомусь іншому ?
— Це все разом взяте. Щоб стати гарним фотографом потрібно бачити і колір, і світло, і всі інші нюанси.
— Що є найбільшим задоволенням для фотографа ?
— Найвищим є задоволення, коли клієнти говорять слова вдячності, коли мої фотографії прикрашають їхні помешкання. Дуже приємно, коли люди в захваті від зроблених фото, і з часом повертаються до тебе на нові фотозйомки.
В мене був випадок, коли я приїхала на весілля в загіпсованій нозі, бо відмінити зйомку — не варіант
— А що є неприпустимим для фотографа ?
— Напевне, обман. Але ж це не тільки у фотографів, а і в інших професіях. Неприпустимо, коли людину обманюють, коли вона очікує один результат, а отримує інший.
— На ваш погляд майбутнє фотографії зміниться ?
— Все змінюється, з кожним роком з’являється щось нове. В тому ж Instagram дедалі стають актуальнішими відеоролики, а не тільки фото. Тому потрібно просто насолоджуватися тим, що маємо, а зміни завжди будуть. Взагалі, на сьогодні фото — це частина ринку, тут працюють ті ж самі закони. Навколо нас — безліч фотореклами. Якщо, наприклад, одяг погано сфотографований, то ти його не купиш. Але це, часто, погане фото, а не товар. Або, навпаки, на фото все ідеально — а насправді товар інший. Тільки тоді, коли товар приходить до клієнта він може зрозуміти якість речей.
by Яна Левченко
— Чи пам’ятаєте ви смішні ситуації в вашому професійному досвіді ?
— Інколи доводиться розважати дітей задля кадру, тут не треба ніяковіти: потрібно зрозуміти, що результат важливіше того, як на тебе будуть дивитися зі сторони. В мене був випадок, коли я приїхала на весілля в загіпсованій нозі, бо перелом трапився за декілька днів до весілля, а відмінити зйомку — не варіант. Тому всі здивувались, коли мене побачили, але все добре пройшло. Фотосесія вдалась і молоді були задоволені.
— Що ви можете побажати початківцям, юним фотографам ?
— Наполегливості, старанності, присвячувати цій роботі багато часу, читати, експериментувати та всіляко розвиватися.
Інтерв’ю підготувала Анна МАКОВИК