Історія Дніпровських порогів: лекція історика Олега Власова в Запоріжжі
14 вересня в запорізькій "Книгарні Є" відбулася лекція історика і краєзнавця Олега Власова на тему «Пороги Дніпра». В залі було чимало людей - слухали уважно й зацікавлено
Організатор Яна Терлецька розповіла, що такі заходи відбуваються в «Книгарні» постійно — дорослі та дитячі, але історичні лекції — зазвичай раз на місяць. «Є плани на майбутнє з приводу лекцій. Домовляємося з істориками Запоріжжя, які викладають, займаються професійною діяльностію. Співпрацюємо з Хортицьким заповідником, Запорізьким національним університетом. Мета таких заходів — це просвіта наших співвітчизників, містян, громади в історії міста й України», — розповіла вона.
Віртуальна «туристична подорож» розпочалася з тлумачення — а що ж таке, пороги? Цікаво, що на сьогодні порогами називається 9 гряд каменів, що перетинають Дніпро й утворюють деякий перепад рівня води. А окрім них є ще 60 так званих «заборів» — тих самих порогів, тільки набагато менше за розміром, які перегороджують річку тільки частково, залишаючи вільний прохід.
Олег Власов детально розповів про кожний поріг на Дніпрі. Гості дізналися, що одним з найнебезпечніших вважався Кодацький поріг біля села Старих Козаків, а найбільшим — Ненаситицький, біля села Василівки. А цікава назва порогу «Лишній» пояснюється його невеликими розмірами й легкістю проходження.
Виявилося, що під час будівництва Дніпрогесу дуже популярним був туризм на Дніпровських порогах, адже всі знали про початок будування Дніпрогесу. Тож багато людей в ті роки попрямувало «на пороги», екскурсія коштувала три рублі і тривала два дні з ночівлею.
Протягом лекції Олег Власов зачитував фрагменти зі своєї книги, демонстрував старі фотографії та карти, наприклад, фрагмент карти Гійома де Боплана, відомого інженера, який працював на службі у польського короля. На цій карті (яка, за словами лектора, на той період вважалася найкращою картою), автор позначив 13 порогів. Також на зустрічі було продемонстровано відмітки порогів на карті російсько-турецької війни 1635-1639 років.
Катерина КОРОЛЬОВА