Вбивче екранне мистецтво: коли твої думки — не TVої

Останім часом громадськість та науковці все більше відзначають посилення негативного впливу на людей засобів масової інформації. Все це призвело до того, що людина зовсім перестала фільтрувати інформацію, а водночас і розбиратися в ній. У результаті цього вона почала повністю втрачати індивідуальний смак

Є щось демонічне у телебаченні: воно заповнило час, простір та стало превалюючим видом пізнання людей, які вже не бачать сенсу в читанні книг. Тому, я спробую визначити, яку роль відіграє телебачення в житті соціуму, а також яким чином воно впливає на психіку людини в цілому.

Телебачення являє собою багатофункціональне явище, що може виробляти міфи та поширювати їх. Засоби масової інформації отримують відмінну можливість керувати людською свідомістю, оскільки її обеззброює той факт, що вигадану картину  дійсності особистість починає сприймати за справжню. У зв’язку з цим варто згадати дані соціологічного дослідження вченого О. Дроздова. Він зазначає, що 58% людей прагнуть копіювати поведінку телегероїв, а 37,3% взагалі готові вчинити протиправні дії, наслідуючи тих же телегероїв. Особливо небезпечним є показ дітям телепроектів зі сценами насилля чи розпусти. Прикладом цього є публікація вінницької газети (йдеться про цикл журналістських розслідувань 1+1 «Поки батьки не бачать») за 21 січня 2009 року про 13-річного хлопчика, який після перегляду цієї програми здійснив самогубство… Заради видовищності і наживи телекомпанії медійники часто нехтують моральними нормами і переходять дозволені межі.

Телебачення – це ніби продовження нашого кругозору, хоча насправді все те, що ми бачимо на екранах, не висвітлює нашу точку зору і особисте бачення тієї чи іншої проблеми. Але тут вже починає діяти телевізійний «міф», коли людина сприймає чужу думку як свою — саме така психологія аудиторії, яка бездумно дивиться на телеекран.

Тож, телебачення дійсно впливає на трансформацію свідомості аудиторії. «Екранне мистецтво» вбирає в себе ті складники, які створило саме суспільство поза екраном. Воно просто виробляє той продукт, який буде «їстівний» для аудиторії, що, по суті, сама ж його і створила. Тому   телебачення – це відображення нас самих. Щоб протидіяти негативному впливу телебачення на людей слід об’єднати зусилля громадських організацій та відповідних державних структур. І тільки тоді ми зупинемо розвиток низькопробної й аморальної продукції.

Автор: Христина ЛЄДОВА