“Як не стати овочем. Інструкція з виживання в інфопросторі” Оксани Мороз, або як не опинитися в інформаційній пастці

У 2021 році вийшла нова книжка Оксани Мороз “Як не стати овочем. Інструкція з виживання в інфопросторі”. Як ви вже напевно зрозуміли, це інструкція з виживання в сучасному інформаційному просторі. Особливої актуальності вона набрала у березні цього року, адже українці зіштовхнулися зі справжнім вибухом російської пропаганди та атак ботів у соцмережах. Фейки шириться зі швидкість світла, а нам. українцям, потрібно їм протистояти. Якщо Ви давно хотіли розібратися у тому, як же Вами маніпулюють та навчитися цьому протистояти - продовжуйте читати.

До речі, книжка Оксани Мороз є частиною соціального проєкту з навчання українських вчителів інформаційній гігієні: 10 гривень від продажу кожного примірника йдуть на забезпечення цією книгою кожного українського вчителя. Одразу зазначимо, що сама авторка взяла собі за мету — до 2024 року навчити сім мільйонів українців інформаційної гігієни. Раніше вона написала книги «Нація овочів?» та «Боротьба за правду», а також створила ініціативу «Як не стати овочем». Про них ми також раніше писали.

Тематика

Нехудожня література, прикладна література, психологія, саморозвиток

Про що книга?

Чи замислювалися над тим, що варто боятися того, що Вас можуть обдурити в інтернеті? Чи думали Ви над тим, що допис у Facebook може бути фейковим? А чи зможете Ви розрізнити, де є маніпуляція чи шахрайство та кому й навіщо вона потрібна, а де правдива інформація? Або ви усвідомлюєте, що це маніпуляція чи шахрайство, проте не розумієте, навіщо й кому вона потрібна? Якщо так, то це добре, значить у Вас спрацьовує критичне мислення. Подамо статистику, що згідно зі досліджень ГО “Як не стати овочем”: 54% українців вважають, що вміють розпізнавати фейки, проте лише тільки 3% насправді можуть це зробити.

У книжці “Як не стати овочем. Інструкція з виживання в інфопросторі” зібрані основні види маніпуляцій та шахрайства цифрового світу та подано у такому виді: “суть — причина — наслідки — що робити”. Тобто, простою мовою на конкретних прикладах Ви дізнаєтесь про всю небезпеку інформаційного світу 21 століття та як протидіяти інформаційній лавині.

Про що ви дізнаєтесь, якщо прочитаєте книгу?

  • Які види інформаційної атаки зараз існують;
  • Які про маніпуляції є у Facebook, YouTube, Google, Viber, Telegram, Вікіпедії та онлайн-медіа;
  • Як Вам безпечно користуватися гаджетами та вберегти свої персональні дані;
  • Як не потрапити на гачок шахраїв/маркетологів/пропагандистів;
  • Як безпечно знаходити відповіді на свої запитання.

Усі ці знання допоможуть не лише Вам. Ви також можете пояснити своїм рідним, які небезпеки чатують на них в онлайні. Взагалі, книжка Оксани Мороз буде корисна тим, хто хоче зрозуміти, як ним маніпулюють, і вміти цьому протистояти та тим, хто хоче навчити рідних протистояти шахрайству та маніпуляціям.

Про авторку

Оксана Мороз — засновниця волонтерської ініціативи з інформаційної гігієни “Як не стати овочем”, ведуча радіоблогу “Вірю не вірю” на Радіо Культура. Вона вже понад 20 років працює в галузі комунікацій — у корпораціях, агенціях, стартапах та власному бізнесі. Серед її клієнтів — політики та бізнесмени. Оксана спеціалізується на аналізі та формуванні інформаційного поля, вивчає поведінку людей у ньому.

Попередні дві книжки авторки, які вийшли 2020 року, стали переможцями Всеукраїнського рейтингу “Книжка року 2020” (номінація “Обрії”).

Що хочу сказати?

Це вже третя книжка Оксани Мороз. Про перші дві ми вже писали минулого року, тому тут лише стисло подамо характеристику попередніх робіт, адже вони пов’язані між собою. Перша, “Нація овочів” написани з наочними кейсами показує, як інформаційне поле трансформує нас, змінює наші думки, поведінку і життя. Друга, «Боротьба за правду. Як мій дядько переміг брехню», це історія про Дядька Івана. В ній опис реальних подій 2019-2020. Тут і про вибори, і про коронавірус, і про фінансові піраміди, і ще купу всього. Таких як він мільйони. Вони заплуталися в інформації, проте хочуть зрозуміти як ними маніпулюють і протистояти цьому. І книга допомагає в цьому розібратися. А третя “Як не стати овочем?” про дуже прості та базові речі з інфогігієни. Оксана написала її, відповідаючи на запитання слухачів своїх лекцій. А це біля 2 тисяч питань!

Головне, аби люди нарешті зрозуміли практичну цінність своїх знань про інфогігієну. Коли умовній людині Х кажеш, що її дані використовують для таргетування реклами, то найчастіше відповідає “мої дані нікому не потрібні”. А вже їй телефонують і говорять, що ваш син у поліції і треба занести, щоб “порішати”, то ніхто не думає, що ці дві ситуації пов’язані. А потім виявляється, що у неї на телефоні стоїть GetContakt, де все записано.

Проблема у тому, що з одного боку потрібна абетка, а з іншого — треба вчити людей, чіпляючи їх за емоційні гачки, переконувати, чому це важливо. У книзі “Як не стати овочем. Інструкція з виживання в інфопросторі” описані лайфхаки, основні маніпуляції та шахрайства цифрового світу, приклади та поради, як правильно сприймати та читати інформацію, а також формувати свій інформаційний простір.

Інструкція з виживання в інфопросторі

Якби всі правила потрібно було звести до мінімуму, то Оксана Мороз назвала б нам три.

  1. Запам’ятайте, якщо отримали товар безкоштовно, то Ви і є товар. Особливо це стосується всіх форм інформації: від новин до розваг. Вам вигідніше платити за інформацію.
  2. Важливе перше джерело, з якого дізнаєтесь нову інформацію. Якщо воно буде брехливе, то Ви повірите саме цій інформації, що й стане Вашою думкою. Переконати в протилежному дуже складно.
  3. Немає магічних пігулок — простих розв’язків складних проблем. Якщо Вам їх пропонують, дуже ретельно вивчайте цю пропозицію.

Базові правила безпечної поведінки в інформаційному полі

Правило №1 “Інформаційний трафарет”

Ніщо так не мінімізує впливу інформаційних вірусів на нас, як правильно сформований та регулярний у використанні інформаційний трафарет. Щоб його створити, виберіть більше двох медіа з “Білого списку” Інституту масової інформації й насамперед читайте новини та аналітику в них.

Правило №2 “Дотримуйтесь базової цифрової безпеки”

  1. Встановіть менеджер паролів. За його допомогою згенеруйте унікальні та надійні паролі для всіх своїх акаунтів.
  2. Встановіть двофакторну аутентифікацію. Для підтвердження виберіть не SMS, а генератор кодів (наприклад, Google Authenticator).
  3. Користуйтеся тільки ліцензійним програмним забезпеченням.
  4. Не користуйтеся російськими програмами.
  5. Завантажуйте ПЗ тільки з офіційних сайтів.
  6. Блокуйте комп’ютер та інші гаджети, якщо відходите від них.
  7. Вмикайте Bluetooth та Wi-Fi тільки, коли ними користуєтеся.
  8. Намагайтеся не використовувати публічний Wi-Fi. Якщо використовуєте, вмикайте VPN.
  9. Здійснюйте фінансові та інші конфіденційні операції тільки з власних гаджетів.

Правило №3 “Зрозумійте реальність”

Виконайте аудит свого інформаційного поля та видаліть канали, які Вами маніпулюють.

  1. Facebook — перегляньте список Ваших друзів і сторінок, на які підписані. Відпишіться від сторінок, які зламали, сміттярок і тих, що не відповідають Вашим інтересам.
  2. YouTube — перегляньте відео, які відеохостинг рекомендує вам. Натисніть “Не цікавить” (справа за трьома крапками), якщо відео не відповідають вашим інтересам чи є сміттярками.
  3. Google — встановіть український інтерфейс і гугліть українською. Це мінімізує вплив російських сайтів, що можуть містити фейкову інформацію.
  4. Viber — перегляньте чати та спільноти, до яких додані. Відпишіться від ресурсів-сміттярок.
  5. Telegram — перегляньте канали, на які підписані. Відпишіться від анонімних каналів та ресурсів-смітярок.
  6. Телебачення — видрукуйте перелік власників телеканалів і використовуйте його замість телепрограми.
  7. Онлайн-медіа — перегляньте історію браузера і з’ясуйте, з яких сайтів берете новини. Відмовтеся від ресурсів-сміттярок і сайтів, що не дотримуються журналістських стандартів.
  8. Вікіпедія — не використовуйте російську версію.

Правило №4 “Безпечний пошук інформаціі”

  1. Якщо вивчаєте нову для себе чи вузькопрофільну тему або першоджерела іноземною мовою й зі складною термінологією, варто звернутися до об’єктивних вторинних джерел — медіа або експертів. Проте прискіпливо їх перевіряйте.
  2. Святих медіа чи джерел інформації не буває. Усі можуть помилятися. Перевіряйте отриману інформацію, співставляючи її з іншими джерелами.

Ці правила не захистять вас від фейків та маніпуляцій в інфопросторі на 100%. Проте вони суттєво знизять ризики підчепити інфовірус та дадуть розуміння об’єктивної реальності. Саме ця інформація буде Вашим першим джерелом. А ще Ви зможете мінімізувати персональні дані, що віддаєте.

Правило №5 “Подивіться ці фільми, аби дослідити реальність у яку ми живемо”

  • After Truth: Disinformation and the Cost of Fake News / “Після правди: дезінформація й ціна фейкових новин” (документальний, HBO (2020), режисер Ендрю Россі)

Документальний фільм, що досліджує феномен фейкових новин у США. У ньому показано, як дезінформація впливає на пересічну людину, як вона змінює її мислення та поведінку, як невинний фейк руйнує людські долі.

  • Тhe Perfect Weapon / “Ідеальна зброя” (документальний, HBO (2020), режисер Джон Маджіо)

Документальна стрічка, що досліджує вплив кіберконфліктів на протистояння між країнами. “Ідеальна зброя” показує передову кібертероризму, на якій опинилася Америка: країна фактично почала війну, яку не може закінчити. У фільм увійшли матеріали про Україну: вірус Petya та бунт у Нових Санжарах проти поселення в місцевому санаторії Національної гвардії евакуйованих із Китаю.

  • Agents of Chaos / “Агенти хаосу” (документальний, 2 серії, HBO (2020), режисери Алекс Ґібні та Хав’єр Альберто Ботеро)

Документальний мінісеріал, сюжет якого обертається навколо втручання Росії в американські вибори 2016 року. Проєкт розповідає про залаштунки глобальної політики і боротьбу Росії за політичний вплив у США на тлі президентських виборів, у яких переміг Дональд Трамп. Окремим блоком висвітлені події в Україні з 2013 року, проаналізована технологія впливу Росії на український народ. Україна стала плацдармом для тестування технологій, потім застосованих в інших країнах.

  • The Social Dilemma / “Соціальна дилема” (документальний фільм, Netflix (2020), режисер Джефф Орловські)

У стрічці колишні працівники Google, Instagram і Facebook розкажуть про те, як згадані ресурси маніпулюють користувачами. За це відповідають постійно оновлювані алгоритми, які допомагають сайтам передбачати інтереси користувачів, щоб продавати їм більше реклами. Робота самих алгоритмів показана дуже ілюстративно.

  • The Great Hack / “Великий злам” (документальний фільм, Netflix (2019), режисери Карім Амер і Джехан Нуджем)

Цей фільм про роботу британської компанії Cambridge Analytica, що збирала інформацію про користувачів цифрових платформ в обхід їх самих.

  • Brexit / “Брекзит” (художній, HBO (2019), режисер Тобі Гейнс)

Фільм ґрунтується на реальних подіях. Власне він і показує інструментарій Cambridge Analytica в дії. У фільмі показана вся історія: від виникнення ідеї брекзиту до її успішної реалізації. Стрічка буде особливо цікава тим, хто не знає, як нами маніпулюють політики.

  • “Я — бот” (фільм-розслідування — спільний проєкт hromadske.ua та “Слідство.Інфо” (2019))

Щодня в соціальних мережах з’являються тисячі улесливих або образливих коментарів про українських політиків. Вони допомагають сформувати певний образ політичного діяча чи партії у віртуальному світі. Хто пише ці дописи? Під час парламентської кампанії журналіст «Слідства.Інфо» Василь Бідун влаштувався на роботу в офіс однієї столичної ботоферми — «агенції», що пише проплачені коментарі в інтересах замовника. Там він познайомився з ботозалаштунками українського політикуму.

підготувала Юлія Чернявська