Як працює пам’ять і як запам’ятати будь-що

Пам’ять — один із найважливіших аспектів нашого мозку, що визначає нашу здатність навчатися, адаптуватися та взаємодіяти з навколишнім світом. Ефективність роботи пам’яті залежить від загального стану мозку, і на нього впливає безліч факторів. Тому для кращого розуміння себе варто знати які етапи проходить наш мозок, перед тим як запам’ятати щось. Нумо розглянемо і дізнаємося про це більше!

У 1968 році Річардом Аткінсоном і Річардом Шиффріном була перше запропонована теорія, суть якої полягає у тому, що пам’ять моє три окремі стадії або типи пам’яті: сенсорна пам’ять, короткочасна пам’ять і довготривала пам’ять.

Сенсорна пам’ять — це перша стадія, де інформація з навколишнього середовища зберігається лише на дуже короткий час. Зорова інформація триває менш ніж секунду, тоді як слухова може зберігатися до чотирьох секунд. Вона отримується через органи чуття: зір, слух, дотик, нюх і смак. Наприклад, зорова пам’ять може утримувати яскраві образи трохи довше, ніж менш насичені, а слухова пам’ять важлива для вивчення мови.

Наступним етапом є короткочасна пам’ять, яка також відома як активна пам’ять. Вона зберігає інформацію, яку ми усвідомлюємо одразу у цей час. Ця пам’ять має обмежену місткість і зазвичай утримує інформацію протягом 20-30 секунд. Стратегії, такі як розподіл інформації на частини, можуть допомогти збільшити її місткість. Важливо відрізняти короткочасну пам’ять від оперативної пам’яті, яка не тільки зберігає, а й обробляє інформацію, допомагаючи нам виконувати завдання, такі як відповіді під час розмови.

Довготривала пам’ять — це тривале зберігання інформації, яке може тривати від кількох днів до багатьох років. Хоча більшість цієї інформації знаходиться поза нашим усвідомленням, її можна викликати за потреби. Цікаво, що деякі спогади легко пригадуються, тоді як інші — ні. Це пояснюється тим, що довготривала пам’ять чутлива до змін, дезінформації та втручань, як показали дослідження Елізабет Лофтус. Вона довела, що фальшиві спогади можна легко сформувати через дезінформацію.

Тепер, знаючи більше про пам’ять, процес покращення пам’яті стає більш зрозумілим завданням, яке може бути досягнуте за допомогою різних стратегій та технік.

По-перше, це фізична активність яка є одним з найбільш ефективних способів покращення пам’яті. Регулярні тренування покращують кровообіг і забезпечують мозок необхідною кількістю кисню, що сприяє утворенню нових нейронних зв’язків. Це позитивно впливає на когнітивні функції та сприяє кращому запам’ятовуванню інформації. Як і сон, що є критично важливим для консолідації пам’яті. Під час сну мозок обробляє та зберігає інформацію, отриману протягом дня. Тому якісний сон тривалістю 7-9 годин на добу є необхідним для оптимального функціонування пам’яті.

Мнемонічні техніки, такі як асоціації, акроніми та рими, допомагають краще запам’ятовувати інформацію. Цікаво що пам’ять налаштована на запам’ятовування образів, а не просто цифр або літер. 

Асоціації формуються в корі головного мозку, яка відповідає за найвищі когнітивні функції, включаючи здатність зв’язувати одне явище з іншим. Наприклад, щоб запам’ятати номер машини, адресу, чиєсь ім’я або день народження, корисно створити знайому асоціацію та сформувати повноцінний образ. На цьому принципі базуються популярні мнемонічні техніки, які допомагають краще запам’ятовувати інформацію через утворення асоціативних зв’язків.

Цей підхід дозволяє не тільки краще запам’ятовувати нову інформацію, але й покращує здатність до навчання та адаптації в нових умовах. Мозок, як і м’язи, потребує постійного тренування. Використання асоціацій для запам’ятовування активізує різні ділянки мозку, що сприяє їхньому розвитку та зміцненню нейронних зв’язків.

Використовуйте ці знання з розумом задля покращення й облегшення свого життя! Успіхів!

Над статтею працювала: Хромих Катерина