Як розпізнати фейкові новини та не стати жертвою дезінформації
Під впливом розвитку сучасних технологій інформація стала доступною будь-якій людині та у будь-якій точці планети. Найсвіжіші й найактуальніші новини ми оперативно отримуємо завдяки Інтернету, соціальним мережам та онлайн-медіа. Проте разом зі зростом швидкості поширення інформації, зростає і кількість фейків. Їх вплив має серйозні наслідки, адже вони здатні впливати на формування громадської думки, маніпулювати суспільством, викликати паніку і впливати на політичні рішення. Наразі, в умовах інформаційної війни, ця проблема стоїть особливо гостро.
Як повідомляє інтернет-видання “Лівий Берег”, за звітом Європейської служби зовнішніх справ, Україна все ще залишається країною, яка найчастіше стає жертвою дезінформації та фейків, адже у період з грудня 2022 року до листопада 2023-го з 480 зафіксованих випадків зовнішнього маніпулювання інформацією 160 випадків були націлені саме на неї.
І ці цифри стосуються лише кількості зовнішніх джерел дезінформації, адже внутрішніх джерел у рази більше. За даними, які були опубліковані на сайті “Детектор медіа”, під час повеней у Польщі у вересні 2023 року поширювались дезінформаційні матеріали, багато з яких мали антиукраїнське направлення. За даними Наукової та академічної мережі, за період з 13 по 25 вересня в інтернеті з’явилося 23 тисячі фейків, що охопили близько 8 мільйонів користувачів. Одним з найбільш поширених фейків була теза, що допомога Україні під час війни негативно впливає на можливості Польщі допомагати власним громадянам.
Спираючись на цей приклад, можемо побачити, що будь-яка тема чи новина, яка хоч трішки здатна викликати емоції у читачів, стає зброєю у руках дезінформаторів, яка починає керувати мільйонами людей.
Давайте визначимо, що таке фейки?
Фейкові новини та дезінформація – це інформація, яка свідомо створюється людьми, для введення аудиторії в оману задля своєї мети, яка полягає у тому, щоб викликати паніку, вплинути на важливі рішення людей і маніпулювати думками суспільства. Фейки можна сплутати з журналістською помилкою, але їх відмінність полягає у тому, що вони готуються цілеспрямовано з визначеною метою і маскуються під правдивим матеріалами. Основними способами створення фейків є фальсифікація новин за допомогою вигаданих подій або фактів; перекручування інформації, яку виривають із контексту і змінюють під свої інтереси; застосування сенсаційних заголовків, з використанням емоційних слів та символів, які часто не відповідають змісту статті і є націленими на перевертання уваги читачів.
Наслідки впливу фейків
Вплив фейків несе за собою колосальні наслідки, адже вони не лише дезінформують суспільство, але й створюють у ньому хаос. Вони здатні загострювати наявні конфлікти та створювати нові, погіршуючи протистояння між різними прошарками населення. Це сприяє порушенню довіри до ЗМІ, адже читачі втрачають впевненість у тому, де слід шукати правдиву інформацію.
Заплутаність фактів і спотворення реальності призводить до того, що громадяни не можуть об’єктивно оцінювати події, які відбуваються у світі, що зменшує їхню можливість на формування ґрунтових думок про події, які відбуваються навколо них.
Найголовнішою міщенню для фейків є людські відчуття та переживання, адже їхнім завданням є викликати занепокоєння та паніку в суспільстві, що негативно впливає на його емоційний стан та здатність тверезо оцінювати ситуацію. Звідси випливає факт, що фейкам також властивим є маніпулювання громадською думкою та виборчими процесами задля впливу на внутрішні політичні рішення народу, що своєю чергою породжує недовіру до політичних сил і знижує ефективність демократичних процесів у країні.
Дезінформація суттєво ускладнює розуміння реальних подій і формує у народу некоректне уявлення світу, що знижує його рівень інформованості і ставить під загрозу спроможність людей приймати важливі життєві рішення.
Як розпізнати фейкові новини?
Для того, щоб протидіяти та не піддаватися впливу дезінформації, необхідно навчитися розпізнавати фейки серед правдивих новин.
Якщо новина супроводжується дуже емоційним або шокуючим заголовком з використання символів, знаків оклику та нецензурної лексики, який підсилюється словами “увага”, “терміново”, “шок”, “сенсація”, “не перегортай”, то це перший сигнал до того, що потрібно бути обережним, адже він намагається вивести читача на емоції й створити зацікавленість. Так, заголовки правдивих статей також мають привертальну функцію і мають зацікавити читача, але при цьому вони повинні відповідати змісту новини. Тому важливо зосередитись на змісті новини, а не на заголовку.
Наступним маркером фейків є розкриття у статті лише одного погляду. У якісній журналістиці, яка відповідає усім професійним стандартам, має бути присутнім баланс думок. Тому надійні медіа завжди використовують у своїх матеріалах позиції усіх сторін, які брали участь у подіях, які описується. Якщо повідомлення відображає думки лише однієї сторони конфлікту, це може свідчити про маніпуляцію або непрофесійну подачу інформації, яку варто уникати.
Одна з ознак справжньої новини – її висвітлення у кількох надійних джерелах. Якщо про подію повідомляють три й більше перевірених медіа, це додає їй правдивості та довіри, тому якщо публікація з’явилася лише в одному сумнівному джерелі, варто задуматися про її достовірність. Завжди краще перевірити інформацію в декількох незалежних медіа.
Правдива новина завжди базується на конкретних і надійних джерелах. Якщо у статті відсутні посилання на першоджерела, офіційні заяви чи коментарі визнаних експертів, варто поставити під сумнів її достовірність.
Щодо експертів, існує феномен “британських учених”, який базується на тому, що у новинах журналісти посилаються на цитати та досягнення вчених, експертів та держслужбовців, але при цьому не вказують на їх посади та імена. Це ставить під сумнів існування такої інформації та викликає підозру у її фабрикації. Перевіряйте кому належать цитати та дані, використанні у тексті й чи дійсно цитовані особи є фахівцями у своїй сфері.
Як не стати жертвою дезінформації?
Для того, щоб не стати жертвою дезінформації та фейків, необхідно підвищувати свою медіаграмотність, відвідувати тренінги та семінари, прослуховувати подкасти й дотримуватись порад провідних журналістів та експертів, які розвиватимуть ваші здатності виявляти та спростовувати фейки.
Також необхідно перевіряти джерела інформації. Якісно написана новина повинна містити три та більше джерел, що свідчить про правдивість її наповнення. Шукайте новини, які посилаються на авторитетні джерела, державні установи, експертів чи відомі медіа.
Обирайте якісні медіа, які відповідають журналістській етиці та принципам. Ви можете знайти їх у Білому списку Інституту масової інформації, який оновлюється щороку. Тут зібрані лише прозорі медіа, які відповідають усім професійним стандартам і мають найнижчі показники публікацій фейків, маніпуляцій та джинси.
Для перевірки новини на наявність дезінформації також може допомогти метод британської телемовної корпорації ВВС, який базується на низці питань, які варто задати собі після прочитання потенційного фейку. До них відносяться наступні питання: “Чи виходили новини на цю ж тему в інших медіа?”, “Чи чули ви раніше про ці видання?”, “Як виглядають фото та відео в новині, чи є в них ознаки маніпуляцій та редагування?”, “Чи історія в принципі правдоподібна?” тощо.
Якщо ви використали усі попередні поради, але новина все одно вам здається підозрілою, рекомендуємо звернутися до інноваційного інструменту «Калькулятор фейків», який був розроблений Асоціацією інноваційної та цифрової освіти та Детектор медіа, за сприяння Міністерства культури та інформаційної політики України та Національного демократичного інституту, для того, щоб убезпечити усі українці від фейків. Для цього потрібно завантажити до сервісу новину, яку ви бажаєте перевірити й він визначить, чи можна довіряти цій інформації.
Підбір інформації, яку ми споживаємо – це вибір кожного з нас, який впливатиме на наше майбутнє. У часи інформаційних війн, коли правда й маніпуляції тісно переплітаються між собою, необхідно залишатися пильними та свідомими споживачами новин, не дозволяючи фейкам впливати на ваш емоційний стан та світосприйняття.
Любов Кольвах