Як соціальні мережі впливають на формування самооцінки у молоді
Соціальні мережі стали невіддільною частиною життя сучасної молоді, тому важливо усвідомлювати, що вони можуть впливати на різні сфери життя, зокрема на формування самооцінки, яка є важливим показником психічного здоров’я та успішної соціалізації людини.
Як повідомляє Центр громадського здоров’я України, дослідження міжнародного проєкту «Здоров’я та поведінкові орієнтації учнівської молоді» показало, майже кожен четвертий підліток віком від 10 до 17 років відчуває залежність від соціальних мереж, а 15% опитаних зазначили, що погано почуваються без доступу до них. Вплив соцмереж на самооцінку проявляється також у тому, що 18,2% молоді нехтують своїми захопленнями й спортом заради активності в мережі. Це свідчить про те, що віртуальний світ починає переважати над реальними інтересами молодого покоління, а найчастіше це зустрічається серед дівчат 16 років. Крім того, онлайн-мережі є поширеною причиною для конфліктів у родині: 16,8% підлітків мали сварки через їх використання і найбільша частка конфліктів припадає на дівчат 16–17 років і хлопців 10 років.
Крім того, аналіз показав, що у будні дні 48,6% підлітків витрачають до 3 годин на день у соціальних платформах, а 44,7% — 4 години й більше. У вихідні 39% респондентів користуються мережами до 3 годин, а 54,9% — від 4 годин та більше.
Ці дані наголошують на необхідності створення молоддю правильно підходу до використання соціальних мереж, враховуючи їхні власні потреби у розвитку, спілкуванні та емоційній підтримці. Їм потрібно навчитися відповідально ставитися до своєї активності в інтернеті, розвивати критичне мислення щодо контенту, який вони споживають та створюють, і знаходити баланс між віртуальним та реальним життям.
Позитивний вплив соцмереж на формування самооцінки молоді
Соціальні мережі можуть позитивно впливати на формування самооцінки та підтримки психічного здоров’я молоді. Платформи надають можливість самовираженню, адже підлітки, створюючи власний контент, обмінюються думками, творчістю та досвідом. Це сприяє зростанню їхньої впевненості у власних силах, особливо коли вони отримують позитивний фідбек на свої дії від інших користувачів. Завдяки цьому формується відчуття власного впливу на аудиторію, що позитивно позначається на самооцінці.
Здатність соцмереж до об’єднання адептів навколо цікавих для них тем, створює особливе середовище, у якому кожен може знайти підтримку та однодумців. Мережі дозволяють молоді бути частиною онлайн-спільнот, де можна знайти людей з подібними інтересами, що створює у них відчуття належності до соціуму і позитивно впливає на емоційний стан, особливо коли реальне спілкування для них є обмеженим. Багато людей знаходять там друзів, з якими можуть обговорювати особисті проблеми або просто підтримувати комунікацію.
Завдяки соцмережам можна отримувати знання та розвивати нові навички, слідкуючи за інфлюенсерами, блогерами або фахівцями різних галузей, які діляться корисною інформацією. Окрім цього, багато платформ пропонують доступ до онлайн-курсів, вебінарів та тренінгів з будь-яких існуючих тем, що дозволяє молоді розвиватися та вдосконалювати свої навички у зручний для них час та у тих галузях, які дійсно їх цікавлять.
Негативний вплив соцмереж на формування самооцінки молоді
Водночас соціальні мережі можуть руйнівно впливати на самооцінку та загальний емоційний стан молоді. Одним з найнегативніших впливів є нав’язування ідеальних стандартів краси та успіху. У соцмережах часто пропагуються відредаговані та ідеалізовані історії людей, які створюють ілюзію досконалого життя. Молоді люди, порівнюючи себе з цими штучними образами, часто відчувають невдоволення своїм виглядом або життєвими досягненнями. Це призводить до зниження самооцінки та виникнення комплексів. Наприклад, струнке тіло, дорогі автомобілі чи бездоганні стосунки, що з’являються в соцмережах, стають прикладом успіху для багатьох, хоча у реальності ж ці стандарти важко досягти. У результаті, молодь може відчувати незадоволення собою та розчарування.
Ще однією негативною стороною є залежність від оцінки інших людей, яке підживлюється прагненням до схвалення через вподобайки, коментарі та підписників. Молодь починає орієнтуватися на зовнішню оцінку та шукати будь-якою ціною схвалення від інших, нехтуючи власними почуттями та ставлячи під сумнів свої цінності, а якщо ж вони все-таки не отримують очікуваної реакції, це може призвести до почуття неповноцінності, особливо в умовах конкуренції та порівняння себе з іншими користувачами.
Крім того, серйозним викликом є кібербулінг, який стає все більш поширеним у віртуальному просторі, тому що анонімність і відсутність реальних наслідків робить соцмережі ідеальним місцем для психологічного насильства. Юнацтво часто стає жертвами образ, критики або цькувань у мережі, що підриває їхню самооцінку, впливає на емоційний стан і часто може стати причиною депресії або навіть суїцидальних думок.
Також важливо зазначити, що соцмережі можуть сприяти ізоляції. Навіть постійний онлайн-контакт з людьми ніколи не зможе замінити реальне спілкування, що призводить до почуття самотності. Особа може мати сотні «друзів» в мережі, але це не означає, що вона має підтримку чи емоційний зв’язок у реальному житті.
Усі ці негативні впливи соціальних мереж об’єднуються у залежність від них. Молодь може годинами витрачати час у гаджетах, переглядаючи стрічки новин, відео чи фото, що перешкоджає повноцінному відпочинку. Залежність від соцмереж може призвести до емоційного вигорання, втоми та навіть депресії, оскільки людина не має можливості по-справжньому розслабитися і відволіктися від постійного інформаційного потоку.
Соціальні мережі, як частина сучасної культури, відображають наші цінності та переконання, але водночас формують нові норми поведінки та сприйняття себе. Важливо, щоб молодь усвідомлювала вплив цифрового світу на власну самооцінку і вміла відокремлювати реальне життя від ідеалізованих образів. Саме цей усвідомлений підхід допоможе знайти баланс і зберегти психічне здоров’я в умовах постійного онлайну.
Авторка Любов Кольвах