Як Запорізький цирк крізь терни до зірок добирався
Історія Запорізького державного цирку – це хроніка яскравих змін, незабутніх подій та геніальних артистів. Було все – і сміх, і сумні зітхання. Як Запорізький цирк став таким, яким ми знаємо його сьогодні – читайте далі
Перші спогади про циркові вистави запорізьких артистів пов’язують із 20-ми роками минулого століття. Тоді цирковим приміщенням слугувала тимчасова дерев’яна споруда, яку називали балаган. Вона була мало пристосована до комфорту та затишку, тож артисти і глядачі збирались лише влітку. Проіснувавши в такому режимі два десятиліття, культурний заклад не зміг протистояти натиску ворожих сил у Другій світовій війні. На жаль, місце щирих посмішок і сміху полягло під вистрілами…
Але вже у 1948 році влада міста вирішила потішити запоріжців, відновивши улюблений городянами цирк. Новим місцем розташування центру розваг став парк Металургів поблизу Дніпра. Завдяки згуртованій допомозі великих підприємств Запоріжжя результат не змусив себе довго чекати – міський цирк запрацював у тому ж році. Будівля цирку була знову ж таки дерев’яна, тож вистави відбувались тільки у теплий сезон.
Але часи міняються – і в якийсь момент приміщення цирку вже не задовольняло городян ані технічно, ані естетично. У 1965 році облрада вирішує, що запоріжцям потрібен новий цирк. Будувати вирішують у центрі міста, поблизу Палацу культури будівельників (нині навпроти ТЦ «Україна»).
Проект будівлі розроблявся Центральним науково-дослідним інститутом проектування видовищних і спортивних споруд. Фундамент цирку було покладено в лютому 1966 року, а вже за шість років міський центр веселощів радо приймав гостей. Запоріжці мали честь побачити виступи Юрія Нікуліна, Ігоря і Еміля Кіо, династій Дурових, Філатових, Запашних і багато-багато інших відомих діячів циркового мистецтва. Вистави за їхньою участю надовго запам’ятались глядачеві, а захоплення і гордість можна було побачити на обличчі кожного очевидця тих яскравих виступів!
Вступивши у нове тисячоліття, культурно-розважальний центр Запоріжжя відзначив свій тридцятирічний ювілей і пережив капітальний ремонт у 2004 році. Відтоді цирк має вигляд купольної споруди з оглядовим майданчиком на нагорі і тридцятиметровим манежем в центрі.
Щодо історії керівництва, то з 1998 року очільником колективу Запорізького державного цирку був Станіслав Дмитрович Кравець, який за свою віддану працю був нагороджений званням Заслуженого артиста України. Однією із головних заслуг Станіслава Дмитровича є створення джазового колективу, який виступав зі своїми музичними концертами не тільки перед запорожцями, а й навіть жителями столиці. У 2013 році новим директором було призначено Тамару Зубко.
До речі, про досягнення! Нашому цирку, без сумніву, є чим пишатись. Наприклад, виступом Дмитра Халаджі, відомого у всьому світі рекордсмена Книги Рекордів Гіннеса, силового спортсмена і народного богатиря України. На рахунку Дмитра вже шістдесят три світових рекорди, безліч спортивних досягнень з рукопашного бою, пауерліфтингу, гирьового спорту. На запорізькій сцені богатир дивував силовими трюками – піднімав на плечах трьох людей (близько 180 кг), голими руками забивав цвяхи в дерев’яну дошку і навіть у сковорідку. Унікальний номер у виконанні артиста – підйом трьохтонного автомобіля прямо на арені цирку – один з найвідоміших рекордів Дмитра Халаджі. До речі, саме Дмитро зіграв головну роль «Іван Сила» у фільмі Віктора Андрієнка та Ігоря Письменного.
Наймолодшим глядачам, напевно запам’ятаються веселі номери з цирковими звірами. Одні з улюбленців – різнокольорові грайливі кішки під керуванням відомої дресирувальниці Ірини Аркадьевой. Вони завжди слухняно слідують її вказівкам, долаючи різноманітні драбинки і тунелі – за що отримують бажані ласощі і щирі оплески глядачів. А що вже казати про більш екзотичних гостей цирку – ведмедів, тигрів, слонів!
Також гості цирку завжди любили унікальний номер від українського акробата Олега Шелудякова – балансування під куполом цирку. Артист при цьому стоїть на руках або на голові – і без страховки.
Ну і, звичайно, як не згадати веселих клоунів, без яких неможливо представити класичну циркову програму. Цирк завжди був і залишається осередком щирого сміху та радості.
Повернувшись до теми організації цирку, слід згадати і терни, які зустрічалися на шляху керівництва. Довгий час адміністрація Запорізького цирку воювала з адміністрацією нічного клубу «Арена». Клуб відкрився в 90-х і зайняв частину холу цирку. Відкривався заклад, як кафе, але незабаром перетворилося в нічний клуб з невисокими цінами і невибагливими відвідувачами. Адміністрація цирку тривалий час вела боротьбу з кафе-нічним клубом. У результаті, у 2006 році клубу було відмовлено в оренді приміщення у будівлі цирку. Але після цього творчий колектив цирку видихнув і продовжив спокійно працювати.
І до сьогодні Запорізький цирк тішить своїх глядачів новими захоплюючі програмами, дарує непідробні емоції та викликає посмішку у дітей та дорослих. Нові зіркові номери, чудова жива музика, яскраве світло софітів – атмосфера Запорізького державного цирку завжди є справжнім святом серед буденності!
Автор: Даша Дорошенко