Як змінився бізнес після початку повномасштабної війни: інтерв’ю з Іриною Медведєвою

Війна є одним із найсерйозніших випробувань для будь-якого суспільства, і її вплив на бізнес важко переоцінити. Збройні конфлікти викликають низку економічних і соціальних змін, які суттєво впливають на функціонування підприємств і підприємців.

Ірина Медведєва досвідчений лікар-офтальмолог із 33-річним лікарським досвідом. А також приватний підприємець з 2004 року, що керує приватною оптикою у Запоріжжі.  І у цьому інтерв’ю ми розглянемо як змінився бізнес після початку повномасштабної війни, на прикладі особистого досвіду Ірини.

Як початок повномасштабної війни  вплинув на ваш бізнес?

Я з самого початку розуміла що війна буде скоро, аналізуючи усі обставини й події останнього часу. Єдине тільки мені не було відомо коли саме це має відбутися і не очікувала що так швидко дійдуть до самого Запоріжжя, це було дуже стрімко і несподівано. Ми одразу вирішили що виїжджати ми не будемо, нізащо, оскільки рідні, друзів, дім, бізнес та улюбленців ми не покидаємо. Тому ми одразу вирішували як перебудувати та підлаштувати бізнес і нових сформованих умовах.

Дещо простіше якщо ти працюєш на державному підприємстві, наприклад, де можна було на початку війни написати заяву і поїхати. Деякі навіть заяв не писали, а просто сідали у потяг або машини і їхали за кордон або далі від бойових дій. Однак коли у тебе власний бізнес то маєш багато обов’язків перед постачальниками, банками, клієнтами та податковою і це просто так не залишити. Тому слідкували за усіма моментами, які регулювали бізнес, і ми підлаштовувались під ті умови, тобто домовлялися з постачальниками про оплату. Податкова, на щастя, дала можливість бізнесу не платити податки деякий проміжок часу, що дуже допомогло. 

Які були ваші перші дії у відповідь на нові обставини?

Ми одразу почали думати чим ми можемо бути корисними, тому крім  основного товару оптики й медичного обладнання у нас з’явилося багато коробок, оскільки у нас відбувався постійний обіг волонтерської допомоги військовим та переселенцям і усім хто потребував.

І насправді важко зрозуміти що навіть під час війни у нас дуже багато пацієнтів, клієнтів, які нікуди не поїхали та залишились. Кожного дня у нас з’являються нові карточки пацієнтів, попри те що клієнтам треба пробиратися крізь коробки з волонтерською допомогою та чекати у черзі.

Одного дня був приліт двох ракет по Запоріжжю, що було зовсім поруч від нас, перше що ми зробили це взяли аптечки і побігли допомагати тим кому ця допомога необхідна. А коли вибило внутрішнє скло нашої оптики ми швидко всі вікна і двері позакривали захисним спеціальним матеріалом, щоб при повторному прильоті поруч захистило від уламків наших відвідувачів і нас.

Які ваші плани та надії на майбутнє вашого бізнесу?

По-перше, я бачу розвиток мого бізнесу в Запоріжжі або принаймні точно в Україні. Однозначно ми б хотіли змінити наш “Волонтерський”  на гарний та затишний інтер’єр. Перетворимо нашу оптику і медичний центр у більш нормальний, але єдине що залишиться це та атмосфера тепла, участі, допомоги, доброзичливості та професіоналізму, я думаю що ось це ми залишимо як і раніше. Щоб люди могли до нас і приходити та приводити своїх знайомих. І найцінніше, що у нас є саме в нашому випадку бізнесу — це сарафанне радіо. Ми ніколи не даємо жодної реклами, але про нас чують, знають та ходять. Багато хто каже, що ось їх їм порадили йти сюди. Ми дуже радіємо цьому.

І, як і раніше, будемо раді всім чудовим людям, волонтерам і військовим. У нас з’явилося так багато нових знайомих і друзів, що ми й далі, я думаю, допомагатимемо їхнім сім’ям та дітям і загалом усім кому буде потрібна саме в нашому напрямку допомога.

Як ви бачите розвиток вашого бізнесу після завершення війни?

У нас маленька сімейна оптика, якщо у мене раніше були три великі оптики в Запоріжжі, то ми зараз зупинилися на форматі маленької сімейної оптики, яка не є конкурентом іншим мережам оптик. Чому сімейна – у нас в оптиці ми працюємо разом із моєю дочкою та найкращою нашою подругою. Я дуже дорожу кожним співробітником і ми з ними йдемо по життю разом не лише проводимо час разом, а й працюємо разом. Тому це наше життя – це велика спільна сім’я, що наша сім’я стала сім’єю нашої подруги. Тому для нас це не робота, а улюблена справа та наше життя. Кожен робить те, що вміє найкраще кожен виконує свою частину.

А що робитимемо після війни і як пристосовуватись до умов, що можуть створити не тільки зовнішні фактори, на кшталт наших військових дій, але й внутрішні. Річ у тім, що ми не знаємо що нас чекає, тому рішення будемо приймати спільно і за обставинами, що склалися.

Як ви та ваші співробітники справляєтеся з емоційним стресом, пов’язаним з війною?

Ну, в принципі кожен співробітник, та й усі по-різному переносять стрес. Допустимо якщо на початку у нашої подруги були обставини, що був дуже важкий стан здоров’я у її мами, а діти перебували за кордоном задовго до війни. Ось то в неї перша було бажання — це вивести маму більш безпечне місце і вони їхали десь на чотири місяці, але після чотирьох місяців сюди повернулися не тільки. Чесно кажучи, дім є дім і не зовсім це скажемо до душі, як би добре і безпечно не було. І наразі ми тут усі разом.

Бувають різні способи як можна боротися зі стресом і в основному так само як і я у співробітників це завантаженість різними справами, що просто немає часу думати про те, що у тебе стрес чи ні. У мене ситуація така, що я більше думаю не про стреси, а про дітей онуків і сім’ю. Куди входять «хвостики», у нас до однієї вівчарки за цей час ми взяли ще дворняжечку з вулиці, а собаки взагалі антистрес просто чудовий.

Потім допомога проти стресу — це дуже велика відповідальність на інших на роботу постійна завантаженість тому не до цього, а також позитивні думки —  віра в майбутнє нормальне і що буде все добре. Також є хобі цікаве незвичайне, а саме спілкуватися з молоддю та бути одним із керівників молодіжного скаутського клубу, організовувати різні заходи та програми насправді надзвичайно цікаво. 

Ось друзі – це взагалі теж антистрес просто нескінченний і це не лише допомога один одному, а й різні творчі моменти. Загалом коли є чим займатися і завжди намагаємося створити позитив і такий правильний погляд у майбутнє у всіх хто до нас завітає. і тут надзвичайну роль відіграє те що ми займаємося волонтерством, що кожного дня ми зустрічаємо позитивних заряджених людей.

Які поради ви могли б дати іншим майстрам та підприємцям, які намагаються підтримувати свій бізнес у важкі часи?

Насправді радити щось важко. Але одне і саме важливе за будь-яких, навіть найскладніших ситуацій, залишатися людьми. 

А підприємцям продовжувати приймати рішення і робити те, що вони роблять, тим самим наближуючи нашу перемогу. Вірити в майбутнє і знати що все буде добре.

Над статтею працювала: Хромих Катерина