Яке призначення людини? Бути нею!
Багато людей нерідко ставлять собі питання як це - бути Людиною з великої літери? Яка ж насправді - справжня людина? Але відповідь завжди неодноманітна, адже кожен бачить людину по-різному
У поняття «людина» закладений глибокий сенс. Наприклад, з позиції соціології, людина — це продукт своєї культури, свого часу, виховання. А в психології людина — це представник властивих йому талантів, якостей, здібностей, неповторності та індивідуальності. З точки зору етики право називатися «Людиною» потрібно заслужити.
Людина здатна мислити, вибирати спосіб життя, контролювати свою силу, робити правильний вибір — саме це і дає нам право називатися справжньою людиною, людиною з великої літери «Л». Людина може сама вибирати і створювати свої ідеали та формувати свою особистість. Вона сама вибирає ким бути — жалісливою, доброзичливою, привітною, справедливою, або ж зрадником, безсердечним, домагатися своїх цілей «йдучи по трупах». Крім того, людині властиво розвиватися, вдосконалюватися і передавати свій досвід майбутньому поколінню.
Але якою ж має бути людина, щоб виправдати своє «горде звання»? У кожного з нас є свої принципи, пріоритети, кожен прагне до чогось свого, того, що в серці, в душі, в голові — і кожен робить це по-різному. Так само у кожного з нас є своє призначення на цій землі, хтось — щоб лікувати, хтось — писати вірші, хтось — малювати, а хтось ще й не знайшов своє призначення. Але в основу цього призначення входять тільки найкращі якості: любов, доброта, прагнення до єдності, здатність до співчуття і багато інших позитивних якостей.
І для кожного з нас ці якості повинні бути першочерговими, адже без любові людина не відчує найпрекрасніших, ніжних, незабутніх відчуттів. Без доброти людина ніколи не зробить щось хороше від чистого серця, не почує в свою сторону справжньої подяки. Без єдності людина не зможе зрозуміти, що таке — один раз та на все життя. А без жалю людина буде байдужою до чужого горя чи нещастя, а значить — і сама буде нещасною.
У нашому світі люди давно забули, що таке бути хорошою, доброю і позитивною людиною. Та інколи здійснюють дуже страшні вчинки, по відношенню один до одного, до тварин, до природи. А якщо звернути увагу на деяких людей в транспорті та на вулиці, то ми можемо спострігати такі ситуації, коли чоловіки або підлітки не можуть поступитися місцем людині похилого віку… А на вулиці? Якщо людині стане погано та вона знепритомніє — до нього ніхто навіть не підійде, і він залишиться помирати на вулиці, адже ми подумаємо, що це — якийсь бомж. Але ніхто з нас не замислюється про те, що він колись міг мати роботу, будинок, сім’ю, дітей, але в одну мить він усе це просто втратив.
А як ми ставимося до тварин, як робимо їм боляче, коли викидаємо їх на вулицю, як то кажуть, «напризволяще». Як можна говорити про людяність? Зовсім нещодавно було проведено опитування серед людей віком від 15 до 40 років, їм було поставлено питання: «Якби у вас в руці був шматочок хліба і ви побачили б голодного кота на вулиці ви б віддали його йому»? Результати привели в жах! З 1000 опитаних людей 300 осіб сказали: «Так», 100 просто замислилися і не дали відповіді, і ще 600 осіб просто запитали: «Навіщо?».
Так ось до чого я веду — щоб стати не просто «істотою» яка живе на цій планеті, потрібно хоча б трохи лагідніше ставитися до всього, що тебе оточує. Просто задумайтеся над тим, що, якщо кожна людина зможе хоча б трохи себе змінити і стати краще на одну, дві або три сходинки вище — то і світ стане краще, адже світ створюємо саме ми і все залежить тільки від нас.
Прочитавши цю статтю кожен оцінить її по-різному, комусь вона сподобається, а хтось просто скаже, що це — дурниця. А все тому, що в кожного з нас — абсолютно різні погляди на життя, кожен з нас дивиться на нього по-різному, адже кожен з нас — індивідуальність. І я вважаю, що сенс моєї статті закладено в лаконічній, але дуже глибокій цитаті Станислава Єжи Леца: «Яке призначення людини? Бути нею».
Автор: Карина ВОВК