Карпатські маршрути

Похід по Карпатам — чудова можливість відпочити від міської метушні в дивовижному куточку України, де дика незаймана природа зберегла свою чистоту та самобутність.

Піші походи Карпатами дають унікальну можливість побродити по гірських долинах (полонинах), смерекових лісах та хребтах, та відчути мінливість погоди, яка привносить особливий колорит. Далі ознайомимо з цікавими гірськими  маршрутами, які зацікавлять кожного.

ПІП-ІВАН ЧОРНОГІРСЬКИЙ

Піп-Іваном гору почали називати із середини XX століття.  Може здатися, що вона названа на честь попа на ім’я Іван,  але за назвою вона зобов’язана природній стихії: вітри на цій вершині «попівають».

На Піп-Іван можна піднятися різними стежками, але найкрасивіші – із села Дземброня. Стартувавши рано-вранці, до обіду вже можна дійти до вершини.  Відстань – 12 км, які можна пройти за 6 годин.  Піднятися можна через гору Смотрич чи Вухатий Камінь.  Перший варіант заощадить 2 кілометри, але доведеться йти стежкою, що стрімко веде вгору через ліс.  

Другий варіант — простіше, трохи довше і набагато мальовничіше: він проходить через Смотрицькі водоспади та кам’яні виступи гір, які в народі називають церквами (це і є Вухатий Камінь). Після підкорення Чорної Гори ще 13,5 км займе похід до села Шибен через озеро Маричейка.  Це казкове озеро льодовикового походження серед густого ялинового лісу.

Декілька важливих порад: по-перше, треба мати при собі документи, адже Чорногора знаходиться близько до кордону.  По-друге, мати одяг на будь-яку погоду.  Навіть якщо вся Україна скаржиться на спеку, тут можуть бути сильний вітер, дощ, сніг чи град, і погода може кардинально змінюватись навіть протягом дня.

Фото: naumenkophotographer.com

МАРМАРОСИ

Більшість Мармароського масиву знаходиться в Румунії.  На території України розташовані лише північні та північно-західні частини – Чивчинські та Рахівські гори. ¶Піп-Іван Мармароський — тезка Карпатського двотисячника – найпопулярніша локація Мармароських гір.  Він трохи нижчий – 1936 м – але підйом до нього складніший.  

По-перше, за 10-14 днів потрібно запросити дозвіл на похід до цієї вершини, адже вона знаходиться на кордоні.  По-друге, відстань до вершини більша — близько 18,5 км. Останні 2,5 км набір висоти стрімкий, тому більшість туристів ходять туди радіально — залишають рюкзаки та інші речі в таборі на полонині Лисича.

Інший напрямок Мармароського масиву – Чивчинські гори.  Їхня найвища точка – гора Чивчин (1769 м).  Тут же є найвище плоскогір’я України – полонина Паляниця.  Щоб подивитися на цю частину гір, стартуй із села Буркут (не забудь також отримати дозвіл у Шибені). 

Їхати в Мармароси можна будь-якої пори року, але краще вибирати місяці, коли гори цвітуть.  У травні цвітуть крокуси – долини вкриті фіолетовими квітами, серед яких можна зустріти й рідкісні білі (хоча у цей час тут ще холодно, мокро та буває сніг).  У червні – сезон часом розтягується до серпня – цвіте та сама «червона рута». 

Фото: @ttila.fedyk

ГОРА ПЕТРОС (2020)

Якщо хочеться підкорити один із українських двохтисячників, придивіться до гори Петрос.  Є кілька причин вибрати саме її, особливо, якщо у тебе в запасі трохи часу.

По-перше, сходження та спуск на цю вершину реально подужати за 2 дні, а якщо заночувати у місці перед стартом маршруту, то й за день.  По-друге, тут, на відміну від сусідньої Говерли, набагато менше людей.  

Петрос – це відмінне місце, щоб оцінити різноманітність рослинності Закарпаття та Прикарпаття.  З одного боку схилів ростуть смарагдові ялинки і сосни, а з другого – буйні зарості листяних дерев.  З вершини гори видно весь Чорногірський хребет до кордону з Румунією.

На Петрос можна ходити цілий рік, але взимку – лише досвідченим туристам, які готові до категорії складності 2А.  Піднятися сюди можна із сіл Кваси чи Лазещина (до обох сіл ходять автобуси).

Фото: photoclub.by

ГОРГАНИ

Горгани – це гірський феномен.  З одного боку – дуже популярний напрямок для коротких походів, з іншого – одна з найдикіших заповідних зон Карпат.  Справа в тому, що цей гірський масив досить великий — 80 км завдовжки і 40 км завширшки.  Найвища його вершина – гора Велика Сивуля.  Її висота всього 1836 м, але камені на піках і сильні перепади висот роблять проходження важким, особливо для новачків.

На день або з однією ночівлею можна зайти на гори Хом’як, Синяк та полонина Яворник – найлегші та найпопулярніші маршрути.

Хом’як – відмінний вибір з кількох причин: гора знаходиться поряд з розвиненими селами (краще стартувати з Буковеля), а підйом на неї проходить серпантинною дорогою в казковому лісі.  З гори можна спуститися до 15-метрового повноводного водоспаду Женецький Гук, що стікає по шаруватих скелях.  Можна продовжити шлях на 3-4 дні далі по Горганах і підкорити гори Синяк, Малий Горган, Довбушанку та Ведмежик.  А на полонині під вершиною Хом’яка стоять гуцульські колиби, в яких можна зупинитися на ніч чи відпочинок з осені до весни.  Влітку можна заглянути туди на порцію свіжого сиру.

Якщо хочеться романтики та самотності, їдь до гори Грофа.  Там досі існує перший український гірський притулок, збудований для туристів у 1930-х роках.  Щоб дістатися до стартової точки в селі Осмолода, потрібно пройти справжній квест.  Дороги до цього відокремленого села погані, автобуси ходять лише із села Калуш.

Можна піднятися до хребта Аршиця і того ж дня спуститися назад в Осмолоду – шлях у 14 км займе 10 годин.  По дорозі вийдеш до затишного озера смарагдового кольору – Росохан.

Вирушаючи в Горгани, беріть з собою трекінгове взуття і перевіряй погоду: в дощовий і сніговий час ходити по слизьких греготах важко.  І закладай додатковий час: кілометр шляху по кам’яних Горганах займає більше часу, ніж в інших горах: швидкість пересування буде меншою, та й ноги втомлюватимуться швидше