Катерина Степанова про особисті якості лідера та розвиток журналіста
Продовжуємо дізнаватися про успіхи випускників факультету Журналістики ЗНУ. І сьогодні наша гостя – Катерина Степанова, журналістка “24 каналу”. Поговорили про те, чому так важливо змінювати місце роботи та як допомагають якості лідера у професії. Та почули корисні поради студентам факультету.
- Ким хотіла стати в дитинстві та чому обрала саме факультет журналістики?
? Ким я тільки не хотіла бути. І дитячим лікарем, і акторкою, інколи заглядала на професію продавчині в магазині ) Про те, що хочу пов’язати своє життя із телебаченням, я якось не задумувалася. Тобто це не була мрія всього дитинства. Про журналістку почала думати тільки у класі 10-му… Батьки підтримали. Тато сказав: «Я тебе у іншій професії не уявляю». Так і вирішили вступати саме на журфак.
- Протягом навчання ти була головою студентської ради, та виховувала в собі якості лідера, чи допомагає цей досвід в роботі?
? Звичайно це допомагає. У мене немає страхів публічних виступів, камер… А також посада голови студентської ради факультету допомогла мені розвинути у собі організаторські здібності. У процесі телевізійних зйомок це дуже важливо. І, до речі, моя перша посада була більше пов’язана із координацією новин. Я прийшла влаштовуватись журналістом, але на співбесіді розказала про досвід на посаді голови студради. В результаті, мені запропонували організовувати та контролювати процес зйомок. Лише згодом я сама почала знімати та писати сюжети.
- Ти 3 роки працювала на телеканалі “8 Chanel”, та нещодавно ти написала у соціальних мережах, що: новий рік та новий канал. Чому змінила місце роботи?
? На мою думку, змінювати місце роботи журналісту — необхідно. Поясню чому. За 2 роки роботи на одному каналі я зайшла у ту саму «зону комфорту». Кожен процес, що пов’язаний із виготовленням новин, на 8-му каналі я вже знала достеменно. Мені хотілося більшого, вищого рівня. Восьмий — це нішевий канал, а 24 — загальнонаціональний. Тому зміна роботи — це нова професійна сходинка.
- Журналіст в кадрі або поза кадром. Що обереш та чому?
? В кадрі, звичайно. По-перше, я люблю працювати на камеру, я кайфую від цього процесу. Тим більше, це дає змогу відкривати у собі нові можливості, розвивати мову та дикцію. По-друге, журналісту в кадрі глядач більше довіряє, ніж людині, яка знаходиться поза нею. Він бачить людину, очі, емоції, а так навіть простіше донести зміст.
- Якщо не журналістика, то де б ти себе реалізувала?
? Скоріш за все у менеджменті. Організація і управління — це те, що у мене добре виходить. І це моя друга освіта)
- Чи може людина, у якої нема диплома журналіста стати професіоналом та чому?
? Однозначно — ТАК! Я схильна думати, що журналіст-професіонал — це не тільки людина із дипломом журфаку, а людина, яка вміє чітко формулювати свої думки, аргументувати, помічати деталі… І що важливо, знається на політичному, економічному, соціальному житті. Журналіст має бути трохи експертом з усіх питань. Ти не можеш називати себе журналістом, не знаючи елементарних речей, прізвищ та обставин…
- Ким та як ти себе бачиш через 15 років?
? Чесно кажучи, поки точно не можу сказати. Або ведучою новин або автором власної програми.
- ТРИ найголовніші поради студентам, які навчаються на факультеті журналістики ЗНУ?
? Вивчати економічні основи, політологію та англійську мову.
? Ніколи не боятися питати, перепитувати… і не думати: «Якщо я це запитаю, буде норм чи я буду виглядати як дурень».
? І багато саморозвиватися. Читати книжки, ходити на виставки, в музеї, театри — все це нереально відкриває очі на світ! Успіхів!
Матеріал підготував Віктор Посунько