Любов до себе: егоїзм чи ні?
Люди часто говорять, що любов до себе – це егоїзм, але психологи стверджують, що любити себе в край важливо. Якщо ти не любиш себе – ти не можеш любити інших. Чи насправді це так? І хто такі егоїсти?
Егоїст – це людина, яка в першу чергу ставить свої інтереси понад усе, не поважаючи думки інших людей, які живуть з нею у соціумі. Ця людина буде ставити свою персону вище інших, вважаючи їх недостойними своєї уваги. На перший погляд може здатися, що такі люди щасливі, але це не так. Глибоко всередині вони намагається привернути до себе більше уваги, бо хочуть турботи та любові. Та за маскою зверхності насправді ховають ненависть до себе.
Психолог та автор Еріх Фромм в свій книзі «Мистецтво любові» писав: «Егоїзм і любов до себе аж ніяк не тотожні, ба більше, це протилежні поняття. Егоїстична особистість любить себе надто мало, а не надмірно – насправді вона себе ненавидить. Брак зацікавленості собою й турботи про себе, що є лиш одним із проявів нестачі продуктивності, призводить до того, що людина відчуває порожнечу та фрустрацію. Вона неодмінно нещасна й стривожено прагне мати від життя ті блага, що їх сама для себе блокує. Скидається на те, що така людина надто про себе дбає, але насправді вона робить невдалу спробу компенсувати брак турботи про своє «Я». Дійсно, егоїсти не здатні любити інших, але водночас вони неспроможні любити й себе.»
В радянські часи «егоїзм» був негативною якістю. Тоді це означало турбуватися про своє благополуччя більше ніж про інтереси суспільства, держави тощо. В ті часи була набагато популярніша «самопожертва». Коли люди вкладали сили у розвиток держави і допомагали іншим, взагалі забуваючи про себе. Але зараз психологи вважають, що любити себе це цілком адекватне явище. І це називається «здоровий егоїзм».
Здоровий егоїзм – це поважати себе, цінувати свої інтереси. Звісно не забуваючи про повагу та турботу до інших людей.
Коли людина любить себе, вона здатна цінувати свій час, свою працю, вміти казати «НІ», встановлювати та захищати власні кордони, піклуватися про свій фізичний та психологічний стан.
«Люби свого ближнього, як самого себе», — так сказано в Біблії.
Дійсно людина – це сосуд. Якщо ми наповнюємо себе любов’ю, і вона в нас у надлишку, ми можемо ділитися нею з іншими. А якщо ми пусті в середині – нам нічим ділитися з людьми, ми не можемо їх любити.
Із всього вищезгаданого ви можете зрозуміти, що людям треба мати здоровий егоїзм щоб бути щасливими в цьому житті та робити світ прекраснішим для себе та інших, бо егоїсти цього не вміють.
Автор: Анна Шумкова