Любов з першого погляду: а ти віриш?

У когось осінь асоціюється з депресією, а хтось - поринає у вирій натхнення… Нахлинули і на мене спогади: бажання поділитися ними з кимось з’явилося за кілька хвилин і тому я вирішив написати це

— Ти віриш в любов з першого погляду? – запитала Ліда.

— Ні, не вірю, — трохи згодом відповів я.

— Чому ж?

Я підняв голову, подивився на небо, на якому блідим розсипом лежали зірки. Шкода, що в містах зірки слабо видно. Часом здається, що їх дуже мало. А ось виїдеш на природу, дочекаєшся ночі, глянеш туди, а там цілий світ, повний казок, невідомості і таємниць…

Я сидів зі своєю давньою подругою на лавочці і споглядав зорі. Ми довгий час не бачилися, і тому зараз невтомно розмовляли, розповідали одне одному про те, що сталося з нами за останніх пару років.

— Думаю, на те є свої причини, – нарешті відповів я.

— Дай вгадаю – у тебе нещодавно перервалися стосунки, які за твоїм очікуванням повинні були тривати все життя? – посміхнулася вона.

— Ні, але причини все ж є. І навіть вагомі аргументи можу тобі привести. Правда, вони суб’єктивні, але, сподіваюся, прокатить.

— А ну, давай, викладай, – на її обличчі відразу з’явився інтерес. Ліда повернулася до мене з допитливим поглядом.

— Ну, дивись, — почав я, — давай для початку розділимо такі поняття, як закоханість і, власне, любов. Можеш мені пояснити, що таке любов, а що таке закоханість?

— Ну… Закоханість – це щось швидкоплинне, а любов, — вона прикусила губу і закотила погляд. – Любов – це те, що одного разу почнеться і ніколи вже не завершиться.

— Згоден. Виходячи з того, що на ці два поняття у нас схожі погляди, ти, сподіваюся, зрозумієш, чому я не вірю в любов з першого погляду. Закохатися ось так, з ходу, можна. У самого таке було, і не раз. А ось любов – це те, до чого люди йдуть все своє життя. Деякі кидають цю справу, приблизно на половині шляху. А хтось взагалі не починає шукати її. Закоханість – це, як ти сказала, щось тимчасове. Як сп’яніння, наприклад. Я навіть наважуся сказати, що закоханість – це тілесний стан. А ось любов – це душевний стан. Моя сусідка, стара, регулярно купує цигарки, хоча сама не курить. Навіщо, як ти думаєш? – Ліда похитала головою,  даючи мені зрозуміти, що не знає. – Щоб прокурювати квартиру. Її покійний чоловік при житті курив. Потім він помер, але його дружина вже не могла жити без цього запаху. Та й взагалі, вони так довго були разом, що вона навряд чи уявляла собі існування без нього. Тому вона приходить додому, дістає цигарку, підпалює її і залишає тліти в попільничці, щоб створювалася хоч якась ілюзія присутності коханої людини. Любов — це коли ви як один механізм. Як велосипед —  на велосипеді з одним колесом ти далеко не заїдеш. Чоловік – колесо, і жінка – колесо. Разом вони представляють велосипед. Але тільки за умови того, що вони люблять один одного. Коли ж вони закохані, вони просто два колеса, але не повноцінний велосипед…

— Ну й дурниці я, однак, наплів. — сказав я згодом. — Але, думаю, думку ясно висловив. Я не вірю в любов з першого погляду, тому що такого просто не буває.

Ліда з серйозним обличчям дивилася на мене. Потім вона засміялася.

— Та-а-ак, ти привів вагомі аргументи, захитаєшся просто, — хіхікнула Ліда, — особливо про велосипеди. Але в цілому посилання зрозуміле.

Я теж розсміявся. Ми ще довго сиділи на цій лавочці, голосно розмовляючи, іноді жартівливо лаючись, згадуючи минулі часи, старих друзів, всілякі кумедні ситуації, в які нерідко потрапляли. Але незабаром довелося піти – на нас розкричалася якась бабця з першого поверху будинку, поруч з яким ми сиділи.

— Я не вірю в кохання з першого погляду, — раптом промовила вона. Я посміхнувся і схвально кивнув, хоч десь наші думки сходились…

«Лідосик-Кокосик» — вирвалося з моїх вуст, на чим слідувала реакція, яку я так добре знав. Ліда, жартома, вдарила мене в груди, а я, посміхаючись, почав її лоскотати, адже вона на те так смішно реагує…

Автор: Володимир ШАЛОІМЕНКО