Мирослав Маринович — про «хомосовєтікус» і Надію Савченко

Український правозахисник, публіцист, релігієзнавець, член-засновник Української Гельсінської групи, організатор амністерського руху в Україні, віце-ректор Українського католицького університету у Львові Мирослав Маринович 3 березня завітав до Запорізького національного університету. Студенти мали змогу послухати доповідь гостя та поставити йому запитання. 

На початку своєї доповіді пан Мирослав звернув увагу на сучасний стан розвитку ЗМІ. За його словами согодні відсутня істинна правда. ЇЇ спотворює власне журналістська суб’єктивність. Для того, аби захистити правду від власної суб’єктивності у матеріалі потрібно подавати свою точку зору за допомогою коментаря фахівця, але не використовувати емоційно забарвлену лексику:

Інша проблема, за словами гостя, — маніпуляції правдою. Це питання доповідач проілюстрував прикладом телевізіійих ток-шоу, які служать для того, «щоб мультиплікувалася брехня»:

Також Мирослав Маринович порушив тему об’єктивності в журналістських матеріалах і навів приклад західних канонів подачі інформації:

Переносячи теоретичні роздуми на практику гість зазначив, що Росія сьогодні створила сотні професійних фейків, які не відповідають дійсності і це свідомо зконструйовна неправда, яка зачіпає глибинні емоції аудиторії. Після короткого виступу пан Мирослав запропонував молоді поставити йому питання. Перше стосувалося протесту Надії Савченко, оскільки Мирослав Маринович теж мав за свого життя 20 днів голодування. Відповідь гостя полягала у тому, що Савченко вже перейшла психологічну межу неповернення із голодування:

Інше питання стосувалося єдності Сходу і Заходу України, ментальних особливостей людей, які живуть по обидва береги Дніпра. Мирослав Франкович наголосив, що відмінність українців не є карою, а навпаки може бути джерелом духовного та економічного розвитку. Гість згадав про «Ефект Медичі»:

Також студенти порушили тему Революції Гідності та запитали думку гостя щодо зміни свідомості українців після трагічних подій у Києві.  Пан Мирослав сказав, що Євромайдан — це повторення чуда. Перше було під час майдану 2004 року:

За словами гостя, ми не мали б потужного руху волонтерства, якби не енергія Євромайдану.

Останнє запитання стосувалося синдрому «хомосовєтікуса», тобто свідомості, яка сформована у Радянському Союзі і чи можна якимось чином від неї звільнитися. Мирослав Маринович навів приклад із свого життя і довів, що  «хомосовєтікус» важко викорінити із себе.

Проте, за словами гостя, молодь уже не має такого синдрому, оскільки вона має інше розуміння свободи.

Фото: Аліна Дерев’янко

Марина Галич