Питання ЛГБТ і гендерної рівності у ЗМІ. Медіаграмотність
На Землі проживає 7 з половиною мільярдів людей. У кожного - свій світогляд, свої думки, своя життєва позиція, а ще - своя орієнтація. І це - нормально! Запорізький благодійний фонд "Гендер Z" систематично проводить тренінги по всій Україні з питань ЛГБТ та гендерної рівності.
Потрібно, аби журналісти брали участь у таких заходах, бо там обговорюється дуже важливе питання: термінологія. Чи знали ви, молоді фахівці та фахівчині, наскільки важливо використовувати фемінітиви? Кожне сучасне видання використовує їх, аби йти в ногу з часом та висвітляти рівні права. Вже навіть з’явилися словники фемінітивів.
Інше питання — коректна лексика. Наприклад, неправильно казати та писати «нетрадиційна орієнтація», правильно — «гомосексуальна орієнтація», бо люди мали одностатеві зв’язки і в античні часи, так що, цілком вона традиційна. Помилковим є вирази «гомосексуалісти» та «гомосексуалізм». Це — не партія, аби мати суфікс -іст-, і не хвороба, аби мати суфікс -ізм-. Правильно — «гомосексуали» та «гомосексуальність». До речі — «трансгендерні люди», а не «транссексуали». Взагалі, термінів дуже багато, і використовувати їх треба дуже обережно та з розумом. Особливо зараз модно писати «гей-парад» (мабуть для привернення уваги), але насправді такий захід називається «марш рівності» або «прайд». Тож, усім поважаючим себе журналістам треба ознайомитися з цією термінологією.
У міжнародний день боротьби з гомофобією багато видань робили матеріали про зірок-гомосексуалів, аби показати, що орієнтація — це не ярлик. Це такі ж талановиті та цікаві люди, як й інші. Наприклад, Джим Парсонс (Шелдон, «Теорія великого вибуху») узаконив свої відносини з бойфрендом після 14-річного роману. Крістен Стюарт (Белла, «Сутінки») є бісексуалкою, як і Кара Делевінь, і Майлі Сайрус.
На тренінгах є такий цікавий момент: спілкування з «живими книгами», тобто представниками гомосексуальних спільнот. З розмови з ними стає зрозуміло — ми усі рівні, і за цінностями, і за правами. Кожен з людей, незалежно від орієнтації, мріє про родину, дітей (звісно, чайлд-фрі це не стосується), кохати і бути коханим. Журналісти, як ніхто інший, повинні толерантно ставитися до представників ЛГБТ. Від «акул пера» залежить ставлення читачів, бо саме ми несемо правду в маси, тому робити це треба з розумом.
Яна РАДЧЕНКО