Поетичний журфак: студенти ЗНУ про лірику та риму (ОПИТУВАННЯ)
21 березня світ відзначає день майстрів слова та рим, адже на календарі - Всесвітній день поезії. Студенти одного з найбільш творчих факультетів Запорізького національного університету відповіли нам на тематичні питання про сучасних авторів, мету поезії та улюблені вірші
Хто для тебе улюблений поет-класик?
Єгор Бікчантаєв, 2 курс, факультет журналістики
Олександр Блок. Мені подобається його подача: вірші ритмічні, гарно структуровані, їх приємно читати.
Єгор Віговський, 3 курс, факультет журналістики
Роберт Рождественський.
Анастасія Куркіна, 2 курс, факультет журналістики
Ліна Костенко.
Максим Назаров, 3 курс, факультет журналістики
Сергій Єсенін.
Денис Кузнецов, 3 курс, факультет журналістики
Я давно відійшов від поняття «улюблений поет». Можуть бути улюблені вірші, але не поети. У кожного з тих, чиє ім’я я виділив, є поезії, що мені до вподоби.
Яка найголовніша мета поета?
Максим Назаров, 3 курс, факультет журналістики
За кожного сказати важко. Можливо, сказати про життя — проблемних і позитивних його сторонах — так, щоб всі, затамувавши подих, це послухали і задумалися.
Анастасія Куркіна, 2 курс, факультет журналістики
Донести у віршованій формі свої думки, переживання, певні погляди. Написати так, щоб читач зміг представити, відчути все те, що переживав поет, пишучи поезію.
Денис Кузнецов, 3 курс, факультет журналістики
Брати сумнів і сум та втілювати ці речі у дещо величне та красиве. Це одна з причин, чому я не люблю позитивні вірші: світлі емоції не потребують перевтілення. Вони і без того дивовижні.
Єгор Бікчантаєв, 2 курс, факультет журналістики
Немає спільної мети для поетів. Хтось пише про проблеми, хтось пише про природу, а хтось — про своє життя загалом. Хоча, я вважаю, що в кожному вірші повинна бути ідея, щось таке, що може затриматися в думках, посадити зерно міркувань. Можливо, мета поета у тому, щоб зробити власні думки творчістю. А також – знайти свою аудиторію.
Єгор Віговський, 3 курс, факультет журналістики
Жити віршами.
Є безсмертні поети, творчість яких і досі продовжують вивчати. Чи можеш ти назвати когось із сучасних поетів, хто зможе стати одним із класиків?
Денис Кузнецов, 3 курс, факультет журналістики
Більшість топових сучасних поетів – продукт селф-брендингу та маркетингу. В історію ввійдуть ті, хто наразі має велику аудиторію.
Єгор Віговський, 3 курс, факультет журналістики
Звісно – я. 🙂
Єгор Бікчантаєв, 2 курс, факультет журналістики
У будь-якого поета є своя аудиторія у якій він буде існувати, де будуть існувати його слова. Кожен може бути безсмертним, якщо його творчість побачать. Не всі ті поети, кого досліджують і друкують у шкільних книгах — найкращі. Не в цьому майстерність. Не можу назвати певних людей, котрих я бачу у цій ролі, бо мало цікавлюся сучасною поезією. Але, як я вже казав, будь хто може бути вічним.
Анастасія Куркіна, 2 курс, факультет журналістики
Юрій Андрухович,
Сергій Жадан.
Максим Назаров, 3 курс, факультет журналістики
Не можу, погано розбираюся в «сучасниках».
Згадай рядок з якогось вірша, який часто спадає тобі на думку, як улюблена мелодія.
Анастасія Куркіна, 2 курс, факультет журналістики
Якби зустрілися ми знову, чи ти злякалася чи ні, якеє тихеє те слово тоді б промовила мені. Це Тарас Шевченко.
Денис Кузнецов, 3 курс, факультет журналістики
То буде вірш Ліни Костенко, що починається словами: «Спини мне, отямся і отям». Просто зараз вони для мене актуальні як ніколи.
Максим Назаров, 3 курс, факультет журналістики
«Я усталым таким
еще не был…»
Єгор Віговський, 3 курс, факультет журналістики
«Я пришёл к тебе с приветом, рассказать, что солнце встало, что оно горячим светом по листам затрепетало», Олександр Фет.
Які вірші ти памятаєш з дитинства? Можливо зі школи або такий що читали батьки вголос.
Єгор Бікчантаєв, 2 курс, факультет журналістики
Батьки мені точно нічого не читали, ні в голос, ні мовчки. А от зі школи, там було багато. Ну, це звісно Шевченко з його патріотичними творами, бо це ж гордість України, також Лесю пам’ятаю, Франка. Чесно, не думаю, щоб я читав їх за власним бажанням. Лише декілька.
Єгор Віговський, 3 курс, факультет журналістики
Перший вірш, який я вивчив, я пам’ятаю і зараз. Він був про буквар.
Анастасія Куркіна, 2 курс, факультет журналістики
Ой, багато пам’ятаю, тільки перший рядок мені нагадати і я почну розповідати. Я обожнювала вчити вірші більше навіть, інколи, чим читати прозу того ж автора.
Максим Назаров, 3 курс, факультет журналістики
Дуже багато віршів Єсеніна пам’ятаю ще з дитинства, їх читали і дідусь, і тато. Особливо добре запам’ятався вірш «Пороша».
Денис Кузнецов, 3 курс, факультет журналістики
Жодного. І я тільки зараз це усвідомив. Любов до віршів повинна бути усвідомленою. Тож до мене вона прийшла лише в свідомому віці.
Назви риму, що перша спадає на думку, до слів «життя», «писати», «слово».
Єгор Віговський, 3 курс, факультет журналістики
Життя–каяття, писати–пірнати, слово–раптово.
Анастасія Куркіна, 2 курс, факультет журналістики
Життя–каяття, писати–
імпровізувати, слово–кольорово.
Максим Назаров, 3 курс, факультет журналістики
Життя–небуття, писати–дбати, слово–раптово.
Денис Кузнецов, 3 курс, факультет журналістики
Життя–каяття, писати–літати, слово–раптово.
Єгор Бікчантаєв, 2 курс, факультет журналістики
Життя–шиття, писати–читати, слово–мово.
Підготувала Влада ХОМУТОВА