Пропаганда VS Інформування
24 лютого 2022 рік змінив життя кожного із нас. Розпочалася активна фаза війни, яку розпочала рф. Цьому передувала не тільки окупація Криму та Донбасу, але й гібридна війна, яку наші “сусіди” розпочали ще у 2014 році. Російські ЗМІ активно використовували пропаганду, аби психологічно обробити свою авдиторію. Як показали сьогоднішні події, які розгортаються на території нашої держави - в них була ціль. Їхня інформаційна війна була націлена на масове задурення населення, підготовка суспільної думку в росії до зовнішньої агресії та у потрібний час отримання схвалення російського населення щодо воєнних дій росії проти України.
Пропаганда vs Інформування
Пропаганду від інформування можна відрізнити за певними критеріями. Пропаганда зорієнтована на вплив на авдиторію, апелює до емоцій та почуттів, може викликати різний спектр емоцій: гордість, ненависть, страх, жах, відчуття приналежності до чогось, бажання діяти. Існує дуже багато методів її поширення, наприклад — перебільшення, підтасування фактів, повторення, переключення уваги тощо. Результатом ефективної пропаганди є залучення до дії, зміна поглядів, уплив на світогляд людини. Пропаганда як форма комунікації завжди має чітку ціль. Активно у пропаганді використовують фейки.
Інформування має на меті повідомлення інформації, важливою при цьому є об’єктивність, прагнення до безсторонності. При цьому використовується прямий шлях – відвертий виклад аргументів на користь певної точки зору, увага зосереджується на змісті самої позиції.
Між інформуванням і пропагандою не завжди можна провести чітку межу. Наприклад, екологічна кампанія може спиратись на об’єктивні дані щодо стану довкілля в певному місті, використовувати раціональні аргументи, і водночас задіювати емоційні заклики, чи прийоми, запозичені з арсеналу реклами, щоб спонукати містян долучитись до екологічної акції. На оцінку того чи іншого повідомлення як інформації чи пропаганди також впливає позиція тих, хто його сприймає.
Команда «StopFake» проводила дослідження фейків у 2021, що активно поширюються в Україні, підживлюються російськими медіа. Щодо тематичного спрямування, на першому місці – фейки на тему армії, а також неправдива інформація про втручання США у війну, про збройний переворот, територіальну дезінтеграцію України.
Запідозрити фейки можна, якщо в новині немає відповідей на основні питання (Що? Де? Коли? Як? Чому?); не дотримані журналістські стандарти; відсутні джерела інформації; є емоційно забарвлені слова; новину не поширюють серйозні медіа; у матеріалі штучно поєднані не пов’язані між собою факти.
Як відрізнити справжню новину від пропаганди?
- Уважно читайте заголовки
Фейкові новини часто мають яскраві назви, написані великими літерами зі знаками оклику. Якщо заголовок здається вам неймовірним, то, швидше за все, так воно і є.
- Вивчи адресу URL
Обов’язково перевірте назву ЗМІ: для розкрутки чуток часто створюють копії відомих сторінок або сайтів. Від оригіналів вони можуть відрізнятися парою літер у веб-адресі або доменом – такі деталі легко не помітити.
- Обов’язково перевіряйте джерела
Переконайтеся, що новину розмістило видання, якому ви довіряєте. Якщо матеріал написаний невідомою організацією, почитайте про неї. Як правило, на сайтах інтернет-видань є вкладка «Редакція» або «Про нас». Звичайно, довіряти новині можна більше, якщо її опублікували одразу декілька великих ЗМІ.
- Звертай увагу на помилками.
Багато фейкових сайтів допускають грубі помилки в орфографії та пунктуації.
- Будьте уважні до фото та відео контенту.
Фейкові новини містять підроблені фотографії та відео. Іноді фото можуть бути справжніми, але вирваними з контексту – неактуальні, зроблені в іншому місті, тощо. Визначити це можна, знайшовши оригінал фото (зазвичай він кращої якості, ніж його копії): коли і де він був вперше опублікований?
- Звертайте увагу на дати
Дату публікації і ті дати, про які йдеться в новині. Багато фейкових новин не мають дати публікації і пишуть про події, яких ніколи не відбувалося.
- Перевіряйте, які першоджерела вказує сам автор матеріалу
Якщо не вказані джерела інформації або наводяться дослідження неназваних експертів — це ознака фейкової новини.
- Шукайте таку ж новину в інших виданнях
Якщо такої новини немає більше ніде, то, швидше за все, ця інформація фейкова. Якщо про подію повідомили декілька видань, яким ви довіряєте, то така новина, найімовірніше, справжня.
- Пильність, пильність та ще раз пильність
Навіть перевірені джерела можуть помилятися. Ставтеся критично до того, що читаєте, і діліться тільки достовірною, на вашу думку, інформацією. Факти, на відміну від фейків, рідше стають вірусними. Брехня поширюється швидше.
Ось, наприклад, розвінчування російських фейків за 4 квітня 2022 рік. Знати фейки в обличчя значить бути озброєними в інформаційній війні.
Фейк. Російські військові нібито «прослуховують розмови» українців.
У мережі знову активно шириться фейк про встановлення російськими військами антени для прослуховування телефонних розмов українців. Голова Держспецзв’язку Юрій Щиголь розповів, що усі подібні заяви виявилися фейками і частиною інформаційно-психологічних операцій. Вони мали на меті залякати українців, а також примусити українців припинити повідомляти інформацію про місця пересування ворожої техніки.
Меседж. Захід багато років начебто «штовхав Україну до конфлікту» з росією.
Цю тезу поширюють телеграм-канали, що адмініструються спецслужбами росії. Подібні меседжі, про вину “колективного Заходу в усьому, що відбувається в Україні”, прокремлівські телеграм-канали поширювали ще до початку повномасштабного вторгнення росії.
Насправді ж, в Україні не “конфлікт” з росією, а війна. Війну росія розв’язала проти України у 2014 році — спершу окупувавши Крим, а потім деякі райони Донецької та Луганської областей; у 2022 році саме росія розпочала повномасштабний наступ на українські території.
Фейк. ЗСУ начебто «застосували хлор та фосфор» на Херсонщині та Луганщині.
Такі повідомлення ширять російські ЗМІ та прокремлівські телеграм-канали. Центр протидії дезінформації при РНБО України попередив, що це чергова спроба росії підготувати інформаційне поле для виправдання воєнних злочинів та спроба залякати населення на тлі передислокації окупаційних військ на Донбас та Південь України.
Меседжі. Фото та відео з Бучі — це нібито “провокація України, щоб отримати допомогу Заходу, дискредитувати армію росії та зірвати мирні угоди”.
Міністерство оборони росії, російські пропагандистські ЗМІ та телеграм-канали активно працюють над виправданням ситуації в Бучі, де після відходу російських військ знайшли щонайменше 400 вбитих та закатованих мешканців. російська пропаганда не має єдиного підходу для цього кейсу, тому поширює абсолютно різні меседжі та маніпулятивні повідомлення — від версій про постановку та фейкові фото до версії, що вбивали нібито українські військові «для картинки» для іноЗМІ. «Детектор медіа» зафіксував 18 варіацій пропагандистських меседжів.
Довіряти треба лише офіційній інформації. Якщо ви бачите панічне повідомлення — у вайбер-чаті чи від невідомого акаунта в фейсбуці, чи в анонімному телеграм-каналі, чи в чиємусь ютубі — зупиніться, перш ніж поширити та розповісти родичам чи сусідам.
підготувала Юлія Чернявська