ПСИХОЛОГІЯ ВОЛОНТЕРСТВА

Волонтери це ті люди, які починають діяти від великого бажання допомогти. Вони мають одну з важливих якостей – емпатію. Саме вона допомогає їм відчувати стан інших, для того щоб надати потрібно емоційну підтримку. Через повну відданість спілкуванню та підтримці, волонтери також втомлюються та стикаються з моральним вигоранням. Психолог Світлана Чуніхіна в матеріалі «Детектор медіа» розповіла: «Психологам добре знайоме це явище — волонтерське вигорання. Волонтери справді ризикують більше, ніж інші, втратити сили та бажання займатися тим, що спочатку надихає та окрилює. Волонтери зазвичай пропускають крізь себе багато болю і страждань, на які не можна не відгукуватися емоційно. Власне, саме відгук на чужу біду спонукає людей ставати волонтерами».  Саме тому,  волонтери також потребують моральної підтримки, а іноді психологічної допомоги. Вони отримують велике емоційне навантаження, адже більшість емоцій, які отримують волонтери пов’язані з складними подіями. У військові часи до волонтерства залучається більше людей,  для того щоб допомагати іншим, але волонтерам варто пам’ятати і про свої особливості емоційного стану. Психотерапевт Дар’я Непочатова в матеріалі «Рубрика» зазначила:  «Волонтерам треба звільнити свої переповнені контейнери. Варто скористатися службами психологічної допомоги. Також допомагає вільне письмо від руки, коли ти просто виливаєш все те, що тебе тривожить, на папір, а потім спалюєш його». Прості техніки направлені на швидке розвантаження емоцій, для того щоб негативні емоції не мали подальшого впливу. Емоційне вигорання впливає на фізичний стан, тоді порушується активність мозку, сон та продуктивність.  Основне це те, що волонтери втрачають свій основний ресурс, який потрібен для активності. Психоаналітикиня Анна Петрукова в матеріалі «UKRAЇNER» розповіла:    «Перший крок у роботі з будь-якою залежністю — визнати безсилля. Вигорання може трапитися тоді, коли волонтер думає, що як він не зробить, то все завалиться, що він остання інстанція, на плечах якої все тримається. Волонтерство дійсно нерозривно пов’язане з почуттям відповідальності, а надто під час війни, коли вчасно куплений за зібрані гроші безпілотник або тепловізор може врятувати життя. Утім, усі потреби закрити неможливо й треба розуміти, де межі відповідальності, яку людина готова на себе взяти». Через почуття високої відповідальності, теж втрачається ресурс. Людина постійно працює, не має кордонів між волонтерством та особистим життям.  Через це немає морального відпочинку, де людина має отримати позитивні емоції. Потрібно робити ті справи, які наповнюють ресурсом та емоційністю. Тоді людина може балансувати свої діяльності, та намагатися не піддаватися тиску негативних емоцій.

Для того щоб досягти емоційного балансу портал «Моє здоров’я» розробив покроковий алгоритм: раціонально мислити, знизити важливість проблеми, приймати зважені рішення. Тоді можна досягти балансу, адже при прийнятті певного рішення, враховуються основні моральні потреби волонтера. Також волонтерам важливо правильно розподіляти свій час та працювати в  одному конкретному напрямку, наприклад допомога переселенцям. Психолог Марина Пахачук в матеріалі «Сила правди» розповіла: «Коли емоцій занадто багато, чи з якихось причин психіка не може їх опрацювати, людина може перебувати в стадії шоку, чи завмирання. Еволюційно таким чином наша психіка нас береже. Згодом, коли в психіки з’являється більше ресурсу, емоційний спектр переживань може розгортатися – це якщо пояснювати простими словами. Війна затягується і йде період переналаштування на певний марафон, ми по-одному реагували на якісь події на початку повномасштабного вторгнення, а зараз це може відрізнятися».  Волонтерам важливо також дбати і про своє психоемоційне здоров’я. Ця порада доволі популярна під час війні, адже має користь для кожної особистості. Різні техніки допомогають впоратись зі своїми емоціями, а також дають змогу розвантажити психіку. Тоді волонтери зможуть наповнитись відповідним ресурсом та надалі допомогати тим, хто цього потребує.

Анастасія Лиховоз