Радіо під час війни
За офіційною статистикою Європейської мовної спілки, в середньому 9 років свого життя людина витрачає на прослуховування радіо. Звідси виходить, що радіомовлення – найпростіший механізм передачі інформації. Та ще рік тому можна було б сказати, що поступово радіо втрачає свою популярність, поступившись мережі інтернет, бо вона значно оперативніше та досконаліше. Але з початком повномасштабного вторгнення, думка багатьох українців значно змінилася.
«Радіо викликає у людей найвищий рівень довіри у порівнянні з іншими засобами масової інформації» як казав Ігор Балинський, керівник Школи журналістики Українського католицького університету у коментарі Радіо Свобода. Я хочу погодитися з цим, бо все ж таки інтернет програє в перевірці правдивості інформації, а від цього в деяких моментах може не викликати довіри. При підготовці новин для радіо, їх більше перевіряють і ризик отримати дезінформацію значно нижчий, а в наш час це дуже важливо.
Чому ж змінилася думка українців щодо радіо? Саме через масові відключення електроенергії, бо не завжди у людей є зв’язок, аби включити інтернет чи генератор, аби подивитися новини по телевізору. Тому, на випадок надзвичайної ситуації, радіо – найкращий засіб для моментальної передачі інформації. Саме через це на багатьох радіоринках піднявся інтерес до радіо на батарейках.
Але водночас радіо – ідеальний спосіб маніпулювання аудиторією, особливо, людьми старшого віку, які не користуються інтернетом і в яких немає радіо, яке б працювало без електроенергії. А ще важче контролювати радіосигнал на окупованих територіях, бо коли в Україні був повний блекаут 23 листопада, з’явилася інформація, що на деяких територіях було російське радіомовлення. Тому, радіо не завжди є досконалим засобом отримання інформації.
Особисто для мене, радіо стало тим засобом масової інформації, яке підіймає настрій в такий нелегкий час. В перші тижні російського вторгнення, усі радіостанції транслювали марафон єдиних новин, що спочатку, мені, не дуже подобалося, як слухачу, хоч і було потрібно. Але потім, коли радіостанції почали повертатися до звичних ефірів, додаючи більше української та патріотичної музики, це почало приносити мені задоволення. Також є рубрики та програми, що допомагають людям висловити свої емоції. Часто жінки через радіо передають вітання бійцям на Сході – емоції, що їх вони висловлюють в ефірі, допомагають військовим вірити у важливість своєї справи, а самим дає душевне полегшення.
Радіо під час війни для багатьох має свої плюси та мінуси. Для деяких це можливість відволіктися від важкого часу та поринути у світ гарної музики, а для інших – послухати новини та важливу інформацію під час відключень світла. На мою думку, не можна казати, що радіо втрачає популярність. Звук змушує людину думати й фантазувати – уява не обмежується відеоілюстраціями, як це відбувається на телебаченні. Це ЗМІ, яке ще досі розвивається всередині, а в його основі лежать голос та інформація, які будуть завжди.
Анжеліка Заставенко