Редактор National Post: «Світ більше не потребує класичних журналістів»

Даян Френсіс, головний редактор канадського видання National Post, а також, постійний автор колонок в New York Post, Atlantic Council, Huffington Post приїхала в Україну, щоб виступити на Lviv IT Arena - щорічній конференції, присвяченій інформаційним технологіям

Радіо Юніверс не могло втратити шанс і не поговорити з Даян Френсіс про її погляди на сучасну журналістику.

Незважаючи на те, що в послужному списку Френсіс інтерв’ю з такими особистостями, як Маргарет Тетчер, Рональд Реган, Михайло Горбачов, Нельсон Мандела, Білл Гейтс, Джордж Сорос, Крістін Лагард і багатьма іншими, їй досі доводиться боротися за увагу читачів, адаптуючись до правил, за якими сьогодні грає професія репортера.

«Світ більше не потребує класичних журналістів, — говорить Френсіс. — Репортерам тепер важливо не тільки готувати якісний медійний продукт, а й вміти його правильно подавати за допомогою технологій». А для цього потрібні вже кардинально інші навички.

Вона впевнена, що вишам взагалі більше не варто готувати класичних журналістів — місць для них у редакціях все-одно не буде. Сьогодні світові видання потребують низки незвичайних фахівців: тих, хто не просто пише текст, але і вміє знімати дроном; адаптувати свій веб-сайт під різний формат матеріалів; розробляти інтерактивну інфографіку; редагувати і вести соціальні мережі.

«Так, New York Post мені ще платить по $ 1 за слово, але така ставка була і 20 років тому. (Початківцям), наприклад, не заплатять ні цента, навіть якщо опублікують, — говорить Френсіс. За її словами, сам New York Times скоротив свій штат на 50 відсотків за останні 10 років.

«Інформаційні технології крадуть і у мене кар’єру. Крадуть у багатьох, — запевняє Френсіс. — Легкі матеріали на фінансові та спортивні теми тепер можуть писати і алгоритми». Єдиний вихід, за словами журналістки — це самим почати використовувати технології, як можна швидше і частіше. Сюди відносяться і соціальні мережі.

Уже більше 5 років світові видання, на кшталт New Yorker, BBC, The Guardian та інших, знаходять свою аудиторію там. У новинні стрічки користувачів найпопулярніших на Заході Facebook і Twitter регулярно потрапляли новини.

І хоч зараз за потрапляння в стрічку до більшої кількості людей Facebook вже просить видання платити гроші, цей канал досі є важливим для поширення новинних повідомлень і побудови брендом довіри до певного журналіста.

До речі, над брендом потрібно працювати кожному, хто починає кар’єру в журналістиці, впевнена Френсіс. «Молодих людей будь-яких професій необхідно вчити підприємництву, — каже журналістка. — Перш за все, потрібно вміти продавати (свою роботу)».

Однак зміни відбулися не лише в сферах навколо професії, сам журналістський текст теж трансформувався.

Раніше матеріал повинен був бути точно понад 1 000 слів. Зараз же середній обсяг одного тексту впав до 500 слів. При цьому його ще потрібно урізноманітнити медіа-контентом, на зразок коротких відео, фотографій, анімації та інфографіки.

Тут вже, за словами Френсіс, свою роль почало відігравати і програмування — без азів в цій сфері годі й мріяти про створення інтерактивної інфографіки або лендінга для лонгрідів.

«Один мій приятель, директор в школі журналістики в США, навіть не розглядає тих абітуріентів, які не знають хоча б однієї мови (програмування) на базовому рівні», — поділилася Френсіс.

«Що ж, — зауважила журналістка після невеликої паузи, — потрібно адаптуватися до сучасності».

Автор: Денис КРАСНІКОВ

Фото автора