Різдво в українській літературі: письменники про традиції свята
Як на мене, то зимові свята – це найдивовижніший час. Час, коли і дорослі, і діти вірять в чудеса, казки, магію. Взимку тобі не хочеться нічого робити: забуваєш про роботу та навчання, береш м’яку теплу ковдру, ароматний чай з корицею та книжку, яка змусить тебе поринути в атмосферу такого свята, як Різдво.
Наші талановиті українські письменники створили безліч творів, які розкривають дух Різдва, розповідають про традиції нашої країни, дають змогу стати маленькими дітьми. У мене є декілька таких книжок, які я люблю ще з дитинства і які поруч зі мною зараз. А саме зараз я хочу розповісти про 3 твори українських письменників, після яких ви полюбите Різдво ще більше.
1. Микола Гоголь «Ніч перед Різдвом»

mybook.biz.ua
Відомий український письменник Микола Гоголь дуже добре знався на українських традиціях, побуті. У творі «Ніч перед Різдвом» він розповідає про одну ніч звичайного села перед Різдвом. Звичайно, має місце тут і містика, проте, це тільки додає цікавості твору. Письменник описує традиційний святковий стіл українців: кутя, риба, борщ, вареники, усілякі пироги, «варенуха, перегінна на шафран горілка й багато всякого їстівного». Обов’язкова традиція для молодиць – це ворожіння, гадання; для молодиків – колядування (вони ходили по дворах, супроводжуючи це веселими піснями). Але найголовнішою традицією для українського селянства було ходіння до церкви.
2. Михайло Коцюбинський «Тіні забутих предків»

http://photo-lviv.in.ua/
Так, головною темою цього твору є не опис святкування Різдва, а зображення життя гуцулів. Проте є тут одна картина, де автор чудово змальовує переживання Святого вечора. Цей день для селян твору – суміш християнства та язичництва. Люди всіляко намагались очистити свою домівку від злих духів, відьом: « … . Ще годилось закликать на тайну вечерю усі ворожі сили, перед якими берігся через ціле життя…» . Таке життя гуцульського селянства заворожує тебе, і ти не помічаєш, як вже перегортаєш останню сторінку книги. Таке дивне святкування, описане у творі Коцюбинського, змушує повірити у щось потойбічне, казкове, магічне…
3. Богдан-Ігор Антонич «Різдво»
Головний мотив цього вірша: таїнство різдвяного вечора. Чому таїнство? Бо Антонич вдався до переплетення християнства та язичництва, що, як і у попередньому творі, додає своєї магії та дива. Цьому віршу притаманна велика кількість образів: місяць (символ батьківщини), сани (ясла де народився Христос), золотий горіх (нове життя). Автор зробив переживання віри дуже особистим.
Це три твори, які вселяють в мене той справжній дух Різдва, який повинен відчути кожен у ці чудові зимові свята. Вони наділяють нас крилам і змушують злетіти до світу магії й таїнств українських традицій.
Вікторія ГОЛОВІНА