Роман Стівена Кінга “11/22/63”: яким буде світ, де Джон Кеннеді виживе?

“Хтось живе. Хтось помирає. Хтось розповідає нашу історію”. Цю фразу я придумала, надихнувшись романом Стівена Кінга “11/22/63”

Сьогодні быльш популярного й упізнаваного письменника ніж Стівен Кінг годі й шукати. Твори короля жахів перекладають 40 мовами, загальний наклад його книг у всьому світі перевищив 350 млн примірників, а 2003 року Кінга було нагороджено премією National Book Foundation Medal за видатний внесок у літературу.

Проте, зараз я хочу розповісти не його біографію, а саме про роман. До мене ця книга потрапила зовсім випадково — мені її подарував друг на день народження. Він добре знав, що я вже читала декілька творів цього автора, та вирішив презентувати мені саме цю книгу, посилаючись на те, що вона начебто сама на нього подивилася.

Я була дуже рада цьому дарунку, адже така книга одразу привертає увагу. Здається, нічого особливого: глянцева обкладинка чорного кольору, на якій білим шрифтом написано ім’я письменника та числа, кожне з якого розташоване в одному із відривних календарів. Але саме від цієї книги випромінювалась містика та загадковість.

Отже, коли я прийшла додому, я стала уважно її роздивлятися. Спочатку мені було дуже цікаво дізнатися, про що вона, який сюжет в цій книзі, що в ній привертає увагу великої аудиторії. Якщо чесно, мене охопило велике розчарування. Я зрозуміла, що назва цієї книги пояснює сам сюжет. 22 листопада 1963 рік — дата вбивства Джона Кеннеді. Пролунали три постріли — і світ змінився назавжди….

Цей сюжет мене шокував. Як Стівен Кінг міг написати роман про вбивство Джона Кеннеді? Це ж не детектив! Мені було дуже складно зрозуміти, і я хвилювалася, що мені не сподобається цей роман, який є одним з найвидатніших творів світу.

Така думка переслідувала мене до тієї пори, поки я не відкрила книгу і не прочитала передмову. Настільки вона була захоплююча, настільки цікава, настільки непередбачувана, що в мене з’явилося величезне бажання негайно читати далі. Не буду відходити від теми: за один раз я прочитала цілих три розділи і нітрохи не втомилась. Мені не було сумно, мені не було нецікаво — я настільки захопилась читанням, що просто неможливо було відірватися. Насичена лексика, гарно продумані репліки та образи героїв; особливо мене вразило те, як точно та яскраво Кінг описав вигадане ним місто Деррі (штат Мейн) і його топоніміку 1958 року, як він описував людей, їх поведінку, одяг, будинки, захоплення, музику, а головне — танці. Саме танець “лінді” та рок-н-рол  були невід’ємною частиною того часу.

Все це раз у раз давало мені надію, що з кожним перегортуванням сторінки, я відкрию для себе світ минулого, дізнаюсь не лише про побут та моду, а й про людські якості, які цінуються у будь-який час, про відносини у сім’ях, про ставлення людей до незнайомців та про різні аспекти життя, які ми інколи не встигаємо помічати (або просто не хочемо).

Можливо, дехто вважатиме мене спойлером, але я вірю, що ця інформація надихне людей прочитати роман і побачити в ньому те, про що я пишу вже годину?.

Отже, сьогодення. Дізнавшись, що в барі його приятеля (Ела Темплтона) розташований портал до 1958 року, звичайний вчитель Джейк Еппінг (у 1958 — Джордж Емберсон) не може встояти перед цікавістю та спокусою почати нове життя у часи Елвіса Преслі. Змінити хід минулих подій в своєму місті, в житті знайомої йому людини; познайомитись з відлюдником Лі Гарві Освальдом і завадити цьому вбити президента. Нерішучість та вагання Джейка на тлі впавшого на його плечі героїзму, призводять до неминучих подій, які шокують читачів знову й знов.

“11/22/63” — кращий з читаних мною романів-припущень, епопея, написана у стилі найгостросюжетніших оповідань Стівена Кінга. Тож, яким буде світ, де Кеннеді виживе? Цікаво? Тоді читайте, і ви отримаєте відповідь на це запитання.

Автор: Маргарита ПАНАСЕНКО