Роздільна утилізація сміття: необхідність та можливості

Cьогодні існує декілька способів утилізації сміття: захоронення на полігонах, спалювання та вторинна переробка

Але кожен із них має свої недоліки.

Грунт, що знаходиться на поверхні закопаного сміття, отруюється через їдкі речовини. Під час спалення відходи виділяють в атмосферу небезпечні речовини, які можуть поганим чином вплинути на здоров’я людей. До того ж, це спричиняє утворення озонових дірок. Вторинна переробка є найбезпечнішим з цих способів, але з деяких причин більшість людей нехтує ним.

Згідно із Законом України «Про відходи», що набув чинності 1 січня 2018 року, всі українці зобов’язані розділяти тверде сміття за видами матеріалів. У розвинених країнах чи не на кожному кроці можна побачити різнокольорові контейнери, кожен з яких призначений для окремого виду відходів. Сортуються вони наступним чином: скло, папір, пластик, харчові відходи та метал. В Україні питання утилізації гостро стоїть вже не перший рік, але більшість жителів й досі не обізнані в цьому. Сміття викидають у канави, річки, ліси та навіть просто на вулиці, поруч із смітником. За офіційними даними щороку сміттєві полігони поповнюються 11 тонами відходів. На цих самих полігонах відходи гниють століттями.

Розберемося, скільки ж часу знадобиться для того, щоб розкластися кожному з видів сміття:

• залишки фруктів – 2 тижні;

• паперові серветки, паперові пакети, газети, паперові рушники – близько 1 місяця;

• коробки від пластівців, шкірка від банану – 6 тижнів;

• картон – 2 – 3 місяці;

• бавовняний одяг та книги – 6 місяців;

• вовняний одяг (светри, шкарпетки) – 1 рік;

• цигаркові недопалки – близько 10 років;

• пластикові пакети – до 20 років (у деяких випадках – до 1000 років);

• відходи, у яких міститься нейлон (підгузки, вітровки і тд.) – 30 – 40 років;

• метал, гума, шкіра – 50 років;

• поліетилен – від 70 до 100 років;

• алюміній – 200 років;

• пластик – від 500 до 1000 років;

• скло – від 1 до 2 мільйонів років;

• батарейки – більше ніж 2 мільйони років.

Як наслідок, екологічний стан нашої країни та світу в цілому потерпає від незліченної кількості відходів. Чи можна щось зробити з цим? На жаль, закон, що існує на папері, поки щр не відповідає дійсності. У нашому місті не вистачає баків для роздільної утилізації, бракує підприємств, які б переробляли вторинну сировину.

Але дбати про стан навколишнього середовища можна й починаючи з себе самого. Чимало людей встановлюють власноруч виготовлені баки прямо у себе вдома. Папір складають у паперові пакети, пластик – у пластикові, картон можна помістити у картонну коробку, а такі небезпечні відходи, як батарейки треба викидати у спеціальні контейнери, які нерідко можна знайти у магазинах та інших громадських місцях.

Для полегшення утилізації деякі виробники навіть почали випускати спеціальні мішечки для кожного з видів відходів. Вони мають різний колір та розкладаються самостійно. Якщо ви з якихось причин не маєте змоги займатися роздільною утилізацією, з цієї ситуації є вихід – слід лише зменшити кількість речей, які є потенційно небезпечними для середовища. Наприклад, збираючись до магазину, беріть із собою не поліетиленові пакети, а мішки з натуральних тканин (еко-сумки). Одноразові пластикові пляшки можна замінити на багаторазові скляні чи металеві. Ті ж самі зубні щітки вже давно виготовляють з бамбуку та інших деревних порід.

Тож, кожній людині слід підходити до питання утилізації сміття відповідально та завжди пам’ятати фразу Маленького принцу: «Встав вранці, вмився, привів себе в порядок – і відразу ж приведи в порядок свою планету».

Анастасія МОТОРІНА