Руслан Кухарчук: «Я за взаємну, спільну обізнаність церкви і ЗМІ»
23 лютого у Запорізький національний університет завітав громадський діяч, медіаменеджер, голова Асоціації журналістів, видавців і мовців «Новомедіа» Руслан Кухарчук. Студенти та викладачі факультету журналістики мали змогу поспілкуватись із відомим журналістом та релігійним діячем. Учасники зустрічі розглядали проблеми висвітлення релігійної тематики у світських засобах масової інформації.
На початку свого виступу Руслан Кухарчук звернув увагу на той історичний факт, що після сексуальної революції 60-х років минулого століття, за твердженнями соціологів, сусіпільство стає дедалі більш секуляризованим, тобто світським і позбавленим релігійної складової.
На противагу тому журналіст навів приклад соціологічного дослідження «Якою мірою Ви довіряєте наступним державним і недержавним інституціям?», проведеного Центром Разумкова та Фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» у грудні 2014 року. За результатами вивчення громадської думки виявилось, що українська церква користується досить високим рівнем довіри. Руслан Кухарчук наголосив, що журналістика, як діяльність, яка покликана висвітлювати та аналізувани інформацію і події цікаві для аудиторії, має більше уваги приділяти релігійним питанням:
Проте, гість зазначив із власного досвіду, що релігійною тематикою в редакціях медіа найчастіше займаються найменш компетентні журналісти, не зважаючи на те, що ці теми вимагають професіоналізму:
В Україні мало редакцій, які мають окремий відділ, що займається релігійною тематикою. Разом з тим,
повідомив Руслан Кухарчук, у провідних європейських виднаннях, таких як CNN, Fox News, The Daily Telegraph, є обов’язкловим наявність в редакції профільних фахівців. Це пов’язано з тим, що висвітлення релігійних питань є конффліктним і це справа соціального спокою кожної країни:
Під час спілкування Руслан Кухарчук наголосив на кількох негативних тенденціях і ознаках, які на його думку, заважають українським журналістам висвітлювати релігійну тематику професійно.
Перша така тенденція — ігнорування релігійних аспектів у суспільно-політичних темах. Спікер навів кілька прикладів щодо цієї тенденції:
Журналіст наголосив на тому, що релігійна складова може бути вирішальною навіть у економічних питаннях, тому порадив майбутнім журналістам дослухатися та аналізувати будь-яку досліджувану тему на предмет присутності у ній релігійних факторів. Також Руслан Кухарчук порадив залучати священнослужителів, як експертів:
У цьому випадку, зазначив гість, мова йде не про лояльне чи не лояльне ставлення журналіста до віри і церкви, а про професіоналізм. Це, за його словами, ознака фаховості та комплексного підходу до проблеми.
Наступна негативна тенденція — ігнорування ролі релігійних громад в соціальних процесах. Руслан Кухарчук навів приклад того, як кілька років тому в Донецьку сім’я всиновила ВІЛ-інфіковану дитину. На той момент практика всиновлення дітей із таким діагнозом була рідкістю. За словами спікера, провідні ЗМІ висвітлили цю новину, але жоден не згадав, що прийомні батьки є глибоко віруючими і саме тому всиновили хвору дитину:
Таким чином журналісти замовчували основну мотивацію вчинку родини з Донецька. Руслан Кухарчук наголосив, мета таких дій журналістів для нього є загадкою і сьогодні.
Також журналіст розповів про власний досвід негативної реакції редактора на матеріал із релігійними елементами:
Третя проблема — ігнорування конфесійної складової. ЗМІ звертають увагу на християнську церкву під час Великодня, Різдва і Трійці. Іншим віросповіданням увага приділяється значно менше, або вони взагалі ігноруються.
Наступне питання — не розуміння журналістами суті релігійних традицій:
Також під час зустрічі учасники обговорили проблеми віри і релії у Європі. Усе частіше там відбуваються посягання на релігійні почуття, зміни у законодавстві, наприклад, щодо одностатевих шлюбів, які заперенує кожна релігія. Оскільки Україна має увійти у Європростір, постає питання, як мають працювати українські ЗМІ у нових реаліях. Руслан Кухарчук поділився власною думкою щодо цього питання:
Студенти поставили питання щодо протесту церкви проти одностатевих шлюбів, який може бути розцінений як утиск свобод людини. За словами гостя, церква починає відстоювати свої традиції, коли йде законодавча зміна дефініцій сім’ї:
Таким чином, особисте життя — це не справа церкви, але зміна публічних дефініцій, тобто дозвіл на законодавчому рівні одностатевих шлюбів — це справа церкви, бо це територія її інтересів.
Фото: sites.znu.edu.ua
Марина Галич