Скейтбординг — захоплення для сильних і позитивних

21 червня - особливий день для людей, пов`язаних зі скейтбордингом. Увесь світ відзначає щорічне свято - день скейтбординга! Цей вид діяльності є дуже популярним серед людей будь-якого віку, але водночас є небезпечним видом спорту. Одним з представників цієї течії є Роман Биченков, молодий скейтбордист. Він любо розповів про своє захоплення

•  Як Ви вперше познайомилися зі скейтбордінгом?

 Я вперше дізнався про нього зі спортивних каналів, де показували X-Games. Там були скейтери, BMX-ри та інші. Звичайно, найбільш захопливим для мене здавався скейт. Як вони це робили? Як взагалі проходить трюк? Чи довго вони тренувалися? Мені було спочатку просто цікаво. А потім мені подарували дошку. Щоправда, не скейт, а сноуборд. Я близько трьох років займався сноубордом, перш ніж сам для себе вирішив, що хочу і скейт. І ось, десь у віці п`ятнадцяти років моя мрія здійснилася — я його придбав.

• Як реагують ваші друзі і родичі на Ваше захоплення?

 Моя сім’я завжди займалася активними видами спорту. Мій батько — байкер, гірськолижник та бодібілдер, а мама у всьому повторює за ним, таким чином вони тандемом постійно займаються якоюсь активністю. Ось і мене привчили до спорту. Так що, вони це заохочують. Щодо друзів можу сказати сміливо : хто не катається, той вважає це дуже крутим, а хто катається, той катається зі мною. Немає серед моїх друзів таких, яким легше відпочити з «пивом біля комп`ютера».

• Які труднощі переслідували Вас під час заняття скейтбордінгом?

Першою проблемою було те, що було дуже боляче падати на асфальт, а падати доводилося часто. Але через те, що я займався багатьма видами спорту, головною проблемою була відсутність інфраструктури для борда. Я при цьому маю на увазі не просто відсутність рамп і майданчиків, а я маю на увазі відсутність гарного асфальту, а це важливо.

• Якою фізичною активністю Ви займаєтесь окрім скейтбордингу?

Я професійно займаюся двома видами спорту — гірськими лижами, дякувати татові, а також плаванням, дякувати мамі. І там, і там маю розряди, беру участь у змаганнях. Крім професійної діяльності я обожнюю BMX, лонгбординг і хокей. Для підтримування себе в тонусі я відвідую тренажерний зал.

• Свято усіх скейтбордерів21 червня — досить молоде. Що Ви знаєте про його розвиток?

На жаль, у нашому місті мало хто займається вуличним спортом і ще менше людей знають про GoSkate. Це сумно, але давайте поглянемо правді в очі — в нашій країні слабко розвинена ця субкультура, і свято реально в новинку не тільки для нас, але і для західних райдерів.

• Як Ви проводите цей день?

З друзями катаємо в самому центрі міста, залучаючи нових людей. Щоправда, був прецедент, коли на нас, м’яко кажучи, «наїжджали» представники поліції і так звані «гопники», під приводом, що ми заважаємо відпочивати. Просто в нас народ досі дикий, не розуміє він ще такого.

•  Як би Ви розвивали цей вид спорту в своєму місті?

Хм, я б багато що зробив! В першу чергу, треба більше рамп. Одна рампа на місто — це критично мало. По-друге, в нас мало гарного асфальту для райда, особливо це стосується лонгбордів. По-третє, люди самі не розуміють нас. Досі дивляться на нас, як на дикунів. Особливо лякає те, що на нас так дивляться хлопці років 13-15, ніби ми божевільні! Це дуже дивно, хоча тенденція зрозуміла — простіше купити вейп і гіроскутер, ніж займатися спортом і пітніти.

Які поради Ви можете дати початківцям скейтерам?

Ось тут можу точно сказати : скейт треба любити, а саме дошку : не бити її ногою, якщо щось не виходить, а підіймати його, обтрушуватись і повторювати, поки не вийде. Треба намагатися, мати витримку, адже як і будь-який спорт, скейт вимагає вкладень не тільки матеріальних. Почав щось робити — роби до кінця. Дивно чути, коли дехто каже: «От дідько, я придбав скейт, вирішив зробити трюк, та впав, мені не сподобалося». Щодо трюкацтва — треба носити захист. Без захисту можна кататися, коли ти вже повністю контролюєш ситуацію. А коли ти на дошці стояти не можеш — не дивуйся, коли будеш падати і отримувати травми. Поєднуйте райдерство з веселощами — катайтеся натовпом! Скейт повинен приносити позитивні емоції! Ну і ще важливою є взаємовиручка. Недавній приклад: в квітні приземлився на сходинку обличчям — вибив нижню щелепу. Їхали до лікарні з друзями втрьох : тягли вони мене, репетуючого та непокірного. Досі розчулююся, коли згадую це. Вибити щелепу і сміятися — ось у чому суть цієї субкультури. Пофігізм і позитив! Будьте веселими, але серйозними, як би це не було суперечливим. Ставтеся до спорту серйозно, але до самої концепції скейтбордингу — з легкістю, ніби у вас є крила. А якщо ви займаєтеся цим, то значить крила у вас вже є!

спілкувався Микола Мельничук