Студентське самоврядування в умовах повномасштабної війни

Спочатку пандемія та дистанційне навчання, а тепер і повномасштабне вторгнення росії в Україну. Що тільки не переживають студенти в свої “найкращі” роки. Коли старше покоління казали, що ми запам’ятаємо студентські часи на все життя — вони були край праві, хоч і не це мали на увазі. Але якщо відкинути жарти, то всі ці чинники дуже впливають на здобувачів вищої освіти та на їх самоврядування зокрема.

Самоуправління в Запорізькому національному університеті представлене студрадами, які покликані захищати права студентсва, налагоджувати внутрішню комунікацію на факультетах та створювати заходи, які заохочують людей до активностей. У кожного структурного підрозділу є свої студради, їх всіх об’єднує в один мінісоціум Студрада ЗНУ. Проте з 24 лютого самоврядування зазнало змін, багато команд залишили свої посади, а активностей стало менше. Ми поспілкувалися з яскравими представниками самоврядування університету і дізналися в них, які чинники впливають на роботу студентів, та як зберегти силу самоуправління здобувачів освіти.

Любов Науменко, студентка факультету журналістики, вже 5-й рік представляє студраду журфаку, вона ділиться, що коли почалася пандемія ми навчилися робити різні заходи дистанційно або на вулиці, а з початком повномасштабної війни все змінилося:

• Ми були усі поруч одночасно. Повномасштабна війна внесла свої корективи у життя кожного студента, комусь довелося покинути країну, хтось досі знаходиться на окупованій території. З‘явилися проблеми зі зв‘язком та власне комунікацією між студентством. Тому найскладніше зараз — це зв‘язок. Може не бути світла, інтернету або мобільного зв‘язку, що ускладнює організацію дистанційних заходів. Якщо допомога потрібна очно тут вже починаєш переживати за безпеку студентів. Раніше ми раділи, обговорювали зовсім інші теми, у нас якщо хтось не виходив на зв‘язок була думка: «Певне розрядився телефон», а зараз «Господи, хоч все було з тобою добре»,- ділиться Любов.

Проте не дивлячись на складнощі студенти продовжують тримати інформаційну оборону, волонтерити, донатити, захищати країну на фронті. І цьому доволі складному емоційно житті потрібно є необхідність у відпочинку. Тому, щоб відволіктися студради та Центр культури створює різноформатні заходи.

• Найскладніше у організації заходів зараз — бути готовим до будь-чого. Вибір локації, електричне живлення, загальна ситуація в країні та в місті. Це якщо захід відбувається офлайн. Щодо онлайну — найскладнішим є вигадати цікавий формат, тому що від онлайну вже усі втомилися, ще за часів ковіду. Ну і знову ж таки, має бути стабільний струм та інтернет, — розповідає Єгор Гуков.

Він працює в Центрі культури, та створює активності, які актуальні та цікаві для соціуму ЗНУ.  Під реалії вже адаптовано багато проєктів, як от “Міс університет”, перегляди фільмів у сховищі тощо.

Студенти у свою чергу відвідують подібні заходи, адже вони дозволять відчути дружню атмосферу та хоч трохи побути в спокої. Недаремно голова Студради ЗНУ Моніка Тетевосян, закликає студентство по максимуму працювати на нашу перемогу,  а студради ставати не просто осередками  культмасової діяльності, а  центрами громадської активності студентів.

• Я раджу студрадам бачитись офлайн. Наскільки це можливо, навіть якщо тільки половина команди в місті, максимально збиратись, проводити зібрання в одній кімнаті, це найефективніше, що може бути, — закликає Моніка.

Взагалі вся ця активність допомагає зберегти самоуправління, зберегти його традиції та міць. Тому не нехтуйте важливістю студенстьких рад та в цілому життям університету, адже нам ще святкувати перемогу, повертатися до  офлайн навчання та відбудовувати Україну. Тому тримаємося і все буде Україна!

Бачу його подорослілим, ще сильнішим, з новими неймовірними ідеями та знову з цими іскрами в очах!

Тримаємось! Все буде Україна!

Я думаю, ми круто відірвемось, святкуючи нашу перемогу. Нарешті зустрінемось. Навчання офлайн дасть нам можливість більше комунікувати саме в стінах університету. А ще, думаю, ми влаштуємо якийсь всеукраїнський захід у Запоріжжя або на базі відпочинку ЗНУ в Кирілвці.

Євгенія Таранченко