«Сучасна українська література існуватиме доти, доки буде кому її читати»
В’ячеслав Кириленко, міністр культури, на початку року в своєму інтерв’ю для «Дзеркала тижня» розставив пріоритети суспільства: «Під час війни культура не може стояти осторонь, вона має бути на передовій»
Але що з нашою культурою? Чи не занепала вона за ці роки та чи встигли її врятувати після кайданів радянської влади?
Щоб розібратися в цьому питанні — а що ж з культурою? — довелося провести опитування, фокусом якого стала українська література, а середній вік респондентів становив 20 років.
За результатами виявилося, що більшість вважає українську літературу зовсім не популярною – 39% опитаних. «Дуже низька популярність. Сучасна українська молодь майже не цікавиться рідною літературою, віддаючи перевагу зарубіжній. Але я вважаю, що її популярність має значно вирости через складну ситуацію у країні.» — вважає 19-річна студентка Харкова.
23% не так критично ставиться до популярності літератури України, на їхню думку, показник «нижче середнього» більш відповідає ситуації. І 20-річна студентка з Запоріжжя вважає, що цікавішими є книжки «неукраїнських» письменників: «На мою думку, сучасна українська література не дуже популярна. Переважна більшість людей воліє читати книжки зарубіжних авторів».
Хочеться вірити, що хвиля патріотизму, яка пробудила Україну, вплине і на культуру. Так вважає і 19% респондентів, для яких цікавість до української літератури зростає в останній час.
Дійсно популярною сучасна українська література є для 13%, деякі опитані навіть вішають ярлик мейнстрімної літератури. Але як це не називати, все одно результат втішає.
А для решти, а це саме 6%, українська сучасна література є явищем, цікавими тільки представникам певних кіл суспільства: інтелігенції, зокрема філологам, та молоді.
22-річна журналістка Запоріжжя, відповідаючи на це питання, зробила певний висновок: «Сучасна українська література існуватиме до тих пір, поки буде кому її читати».
Звичайно, не буде мови, то про яку літературу йтиме розмова? За моїми даними, лише 22% віддають перевагу українській мові при виборі книжки. Переважна більшість обере російську мову.
Хоча одним із основних способів укорінення мови є література. Якщо письменниці та письменники, що працюють із українським словом, не будуть пасти задніх, а стануть національними зірками, то ставлення до української мови тільки покращуватиметься.
На щастя, в Україні є такі герої пера та ручки, яких не тільки читають, але й вважають авторитетом.
За даними опитування, склався список із топових 5 авторок та авторів сучасності. Це ті письменники, про яких знають, чиї імена не викликають здивування.
На п’ятому місці опинився Юрій Андрухович. У цьому році публіцист випустив нову збірку есеїв під назвою «Тут похований Фантомас». Ця збірка створена з колонок, із якими письменник виступає щотижня на сайті tsn.ua, починаючи з грудня 2010, такі собі нові записки вже іншого «українського самашедшего».
Четверте місце належить Ірені Карпі. У 2015 році декілька творів письменниці увійшли до збірки «Волонтери. Мобілізація добра».
На третьому місці розташовані відразу дві письменниці: Ліна Костенко та Оксана Забужко. В цьому році, на жаль, не вийшли нові твори цих авторок. Ліна Василівна підіймає військовий дух своєю поезією: навесні передала декілька збірок своїх віршів військовим у зону АТО, особисто підписавши кожну та, навіть, вказала на титульній сторінці рядки з неопублікованих матеріалів. І Оксана Стефаніїна дуже гостро висловлює свою громадянську позицію, вона є частим гостем на інтерв’ю у різних ЗМІ: Deutsche Welle, Еспресо TV, ЛітАкцент та інші.
Друге місце посів Любко Дереш, який на «Запорізькій книжковій толоці» став зіркою вечора. Пан Любомир намагається зробити все можливо для сучасної літератури: «Мрію, щоб українська література навчилася давати відраду душі і щоб змогла дати цю відраду цілому світові»
Сергій Жадан перший у списку найпопулярніших українських авторів. У цьому році Сергій Вікторович мав змогу потішити своїх шанувальників новою книгою «Життя Марії. Книга віршів і перекладів». Збірка містить 60 віршів самого автора, які були написані переважно за останній рік, та 20 перекладів поезій Чеслава Мілоша.
Саме за цими іменами знають українську літературу сучасники. Але чи більшість їх знає? Одним із показником «популярності» літератури стала «Запорізька книжкова толока», що була проведена 16-18 жовтня.
Одна з респонденток, 19-річна студентка Запоріжжя, вважає, що «Толока» довела всій Україні значущість українського письменного слова: «Запорізька книжкова толока довела, що укр. літературою справді цікавляться. Хоча рівень обізнаності про українських авторів дуже низький, люди і не знаю про українських авторів, тому частіше обирають вже відомих зарубіжних письменників».
За ці три дні літературного передозування, за даними співорганізаторки Наталі Селюкової, толоку відвідало близько 7 тисяч людей, з яких півтори тисячі дітей. Школярі, які вивчають українську літературу в нудній та шаблонній формі, чи будуть вони у дорослому віці брати до рук книжки українських авторів? Але подібні заходи, показують, що література це не тільки скорочені твори та хронологічні таблиці життєпису письменників.
Головним каналом розповсюдження інформації про «Толоку» став Інтернет, а точніше соціальні мережі. Чи це проблема молодшого покоління, що вони не черпають інформацію з традиційних ЗМІ. Або ж головна біда в тому, що немає де читати.
Під час опитування було поставлено питання про ЗМІ та літературу: «Чи часто Ви бачите матеріали, присвячені темі сучасної української літератури у ЗМІ?»
54% опитуваних рідко бачать матеріали з цієї теми, 32% ніколи не зустрічалися з подібними матеріалами, ще 11% – інколи читають подібну інформацію, і лише 4% постійно мають змогу ознайомлюватися із темою українського мистецтва.
Як популяризувати сучасну літературу без засобів масової інформації?
За результатами опитаних та після власного моніторингу ЗМІ, можна скласти невеликий список сайтів, газет і радіостанцій, де можна дізнатися про наших письменників та їхню працю.
Тематично направлені ЗМІ або рубрики:
- Журнал «ШО»
- Газета «День», рубрика «Українці – читайте»
- Всеукраїнський літературно-художній і громадсько-політичний журнал «Перевал»
- Літературно-мистецький журнал «Четвер»
- Щотижнева газета письменників України «Літературна Україна»
- Читацький літературно-художній журнал «Дніпро»
- Радіо 24, рубрика «Нічні читання»
- Інтернет-журнал «Платформа»
- Українська служба новин ВВС-України, розділ «Суспільсво»
- Інтернет-видання «Українська правда. Життя», розділ «Культура»
Українська сучасна література знаходиться на тому ж етапі розвитку, як і Україна. Вона підростає, хоча базується на фундаменті, який ніхто не зміг зруйнувати. До цих дір українці з деякою байдужістю ставилися до літератури. Але це змінюється, письменники та письменниці нашого часу не просто люди, що пишуть для себе, це суспільно значущі творці, які розвивають Україну. В чому провина неготовності українців зосередитись на нашому мистецькому продукті,а не шукати за кордонних книжок? Чи проблема в не сприйняті української, як рідної мови? Або в незначній увазі, яку має привертати ЗМІ до цієї теми? Чи в закладанні відсторонення від української літератури ще зі школи?
Але все ж таки українську літературу читають, це доводять нам письменники, які публікують свої твори, і на чиї літературні вечори приходять натовпи, і 7 тисяч людей, що прийшли на Запорізьку «Толоку», що приїздили з різних куточків України.
«Сучасна українська література існуватиме доти, доки буде кому її читати»
Крістіна Собко