Там, де відпочиваєш душею
Кирилівка – мальовничий куточок запорізької області. Знаходиться вона в Якимівському районі, на узбережжі Азовського моря. Це другий за популярністю курорт в Запорізькій області: відпочивати сюди їдуть з усіх куточків країни, на пляжі можна зустріти чимало білорусів та поляків. Ціни є адекватними, як за житло так і за розваги. Це ще одне місце, яким можна пишатись, яке захоплює краєвидом
Для мене, це не просто містечко біля моря — це місце, де тато навчив мене плавати, де ми з братом будували замки з піску, де пірнула у ще невідомий для мене світ, відчувала ніжками теплий пісок, намагалась впіймати чайку. Я досі відчуваю палюче сонце на своїй шиї, пам’ятаю найщирішу посмішку своєї мами, її руки, що тримали мене над водою. Потрапляючи туди, ти ніколи не відчуєш себе самотнім. Тебе переповнюватиме відчуття життя, руху. Одна подія змінюватиме іншу. Ти починаєш розуміти, що час не стоїть на місці, як би тобі не хотілось його зупинити.
Кирилівка – вражає своєю неординарністю, варто побувати там хоч раз і ви обов’язково повернетесь, назавжди запам’ятаються ті відчуття, коли море вперше торкнеться твоїх ніг, і тобі кортітиме дізнатись, що там за обрієм. Коли стоятимеш у самого узбережжя, тебе переповнюватиме відчуття свободи, так і захочеться стати чайкою. В цей момент повністю зникають думки, а емоції наповнюють тіло, і ти не можеш вимовити ані слова.
Найкраще туди їхати влітку або ранньою осінню. Неймовірна кількість різних людей, нові пригоди, гарячий пісок поміж ніг, бурхливе море, танці до ранку, дівчина чи хлопець, який тобі сподобається – це все Кирилівка. Місце, яке здатне надихнути на нові звершення, яке здатне подарувати нове життя. Кожного дня нові знайомства, теплі розмови у нічній тиші. Не тільки тіло отримає насолоду від морської води та сонця, але й душа, і ніщо не змусить відчути смуток — лише сміх та радість.
Але ж, яким би чудом не була Кирилівка, є ряд дуже серйозних проблем. По-перше, найбільшою проблемою є відсутність централізованого водопостачання та каналізації, котрих в цьому поселенні і не було. Саме через останнє страждає природа Приазовського національного парку. Нагальною є екологічний стан моря та узбережжя, яке в деяких місцях потопає в смітті. Будемо вірити, що ті інвестиції, які були вкладені на покращення ситуації, будуть використані за призначенням.
Коли мені стає сумно та не вистачає яскравих кольорів у житті, я пригадую свою найпершу поїздку до моря, де залишила частинку свого дитинства, щоб знову відчути гарячі промені сонця вперемішку з морським бризом та свободою польоту.
Євгенія СТАДНИЦЬКА